Майже половина кадрів системи споживчої кооперації України працювала в основній галузі її діяльності - торгівлі.
Характерною ознакою питання кадрів було залучення великої кількості жінок до роботи в кооперативних організаціях і на підприємствах (60 % від загальної кількості працівників). Жінки становили дві третини працівників у кооперативній торгівлі, майже 90 % - у громадському харчуванні, дві третини - на посадах спеціалістів (економістів, бухгалтерів, інженерів та ін.). Підготовка фахівців для системи споживчої кооперації України здійснювалася в навчальних закладах різних рівнів, а також на виробництві. Спеціалістами кооперацію забезпечували Львівський торгово-економічний інститут (зараз академія) та створений на базі його філії Полтавський кооперативний інститут, кооперативні технікуми, що існували в кожній з областей УРСР, а також кооперативні професійно-технічні училища та підприємства-школи.
Питання 3. Модернізація торговельної діяльності споживчої кооперації, розвиток громадського харчування,
|
|
Заготівельної діяльності України в 1950 - 1965 рр.
У 50-х роках XX ст. головним завданням споживчої кооперації були розвиток і вдосконалення кооперативної торгівлі, задоволення потреб членів кооперативів і населення в товарах широкого вжитку, а колгоспів - у товарах господарського призначення. Частка споживчої кооперації в роздрібному товарообороті державної та кооперативної торгівлі помітно збільшувалася. Цьому сприяло зростання заробітної плати робітників і службовців: з 1953 по 1958 рік вона зросла на 23 %, а доходи колгоспників збільшилися на 40 %.
Роздрібний товарооборот споживчої кооперації України в 1960 р. становив 4376,2 млн. крб. проти 1515,1 млн. крб. у 1950 р. Розвивалася матеріально-технічна база роздрібної торгівлі споживчої кооперації. Так, протягом 1954 - 1958 рр. роздрібна торговельна мережа збільшилася на 13261 підприємство. Це райунівермаги, сільські універмаги і магазини господарських товарів. Із 1954 р. поширилася централізована доставка й кільцеве завезення товарів і торгівля за місцем роботи колгоспників. На фермах відкрилися ларьки без продавця. Впроваджувалися нові форми торгівлі.
Однією з провідних галузей у системі споживчої кооперації було громадське харчування. Але його розвиток помітно відставав від потреб населення. В 1966 р. кількість підприємств громадського харчування збільшилася порівняно з 1958 р. у 2,1 раза і становила 16 131, що в загальному товарообороті становило трохи більше 9 %.
Тема 10. Споживча кооперація
В незалежній Україні
Вивчення теми необхідно проводити в комплексі: ознайомитися з матеріалами XV, XVI, XVIII і ХГХ з'їздів споживчої кооперації України та вивчити діяльність споживчої кооперації на етапі переходу від планово-адміністративної системи до ринкової, знати концептуальні напрями подальших реформувань у споживчій кооперації України. Звернути увагу на зміни в організаційній побудові, якісному та кількісному складі кадрів, а також необхідно вивчити організаційну структуру національного кооперативного альянсу, його мету, завдання й основні принципи роботи.
|
|
Питання 1. Національний кооперативний альянс України,
його організаційна структура, статут, мета,
завдання й основні принципи
Кооперація об'єктивно виступає органічним компонентом усіх видав сучасних суспільних устроїв і типів економічних систем. Вона проявляється не тільки в межах національних економік та суспільств окремих країн, але й у міжнародному кооперативному русі.
В умовах ринкової економіки роль кооперації зростає. Соціально-економічні умови, політичний клімат, ресурсні можливості сприяють широкомасштабному розвитку кооперативного руху в Україні, створенню самостійного кооперативного сектора економіки.
Стратегія розвитку національного кооперативного руху вимагає налагодження взаємодії і співробітництва кооперативів різних видів. Існують цілком реальні можливості для інтеграції споживчої та аграрної кооперації шляхом створення об'єктів постачальницького, маркетингового, збутового і переробного профілів. Можливе також об'єднання сільськогосподарських, споживчих, кредитних, виробничих кооперативів з метою створення господарських систем із завершеним технологічним циклом, зокрема виробничо-збутових, агропромислових, промислово-торговельних, сервісних тощо. Ці процеси мають координуватися з єдиного центру, як і організація кооперативної пропаганди та ідейно-організаційної підтримки кооперативного руху.
Для забезпечення координації розвитку національного кооперативного руху, розширення співробітництва кооперативів різних видів і типів у червні 2001 року на установчих зборах уповноважених представників Укоопспілки, Всеукраїнської спілки сільськогосподарських кооперативів та Асоціації кредитних і спілок створено Національний кооперативний альянс України.