Система напівтвердокрилих. Ряд поділяють на два підряди: скритновусих - Cryptocerata та вільновусих - Gymnocerata

Підряд скритновусих об’єднує тварин з дуже вкороченими, скритими вусиками й нерозвиненими пахучими залозами, водним способом життя, переважно, хижаків. Кількість родин невелика; найцікавіші у нашій фауні родини хребтоплавів (Notonectidae) та водяних скорпіонів (Nepidae). У хребтоплавів задня пара ніг гребного (плавального) типу, тіло обтічної форми з опуклим спинним боком. Тварини плавають на спині, нагадуючи крихітну лодку. У фауні Буковини широко розповсюджений звичайний хребтоплав - Notonecta glauca L., який населяє, переважно, стоячі водойми. Типовий представник другої родини - Nepa cinerea L., який отримав назву водяного скорпіона; тіло його плескате, передні ноги хижого (хапального) типу, на кінці черевця дихальна трубка.

У представників підряду вільновусих вусики розвинені нормально, довші за голову. Це в-основному наземні тварини, але зустрічаються й водні форми. Описано понад 40 родин, найпоширенішими з яких у нашій фауні є клопи-паразити (Cimicidae), хижаки (Reduviidae), мереживницеві (Tingitidae), сліпняки (Miridae), червоноклопи (Pyrrhocoridae), підкірники (Aradidae), щитники (Pentatomidae). З водних клопів цього підряду заслуговують на увагу водомірки - Hydrometridae - тварини з довгим, тонким, паличкоподібним тілом, які швидко бігають по поверхні води, та несправжні водомірки - Gerridae, які зустрічаються, окрім прісних водойм, також на поверхні морів та океанів.

 

2. Основна частина

 

Об’єкти та методи дослідження

 

Фізико-географічна характеристика району дослідження

Територія НПП «Винницький» знаходиться на границі Українських Карпат та Передкарпаття, входить до району Берегометського низькогір'я області Буковинстких Карпат. Ця крайова зона піднімається виразним виступом над прилеглими районами передгір'я. У цьому своєрідному екотопі переважають абсолютні висоти 500-600м над рівнем моря, хребти гір короткі згладжені. Невеликі річки своїми долинами розчленовують ці хребти на окремі горби, які нерідко мають конусоподібну форму (гори Великий та Малий Стіжок не випадково мають таку назву).

Територія парку знаходиться на межиріччі р. Черемош - найбільшої правої притоки Прута та р. Сірет - лівої притоки Дунаю. Тут наявні їх невеликі притоки: у Черемоша - Виженка, Мала Виженка; у Сірету - Стебник, Сухий Сірет.

Кліматичні умови обумовлюються географічним положенням і гірським рельєфом.

Клімат в досліджуваному районі помірно-континентальний Довжина вегетаційного періоду до 200днів. Середньорічна температура +4,60 С, найтепліший місяць - липень, найхолодніший - січень. Велике значення для розвитку і вегетації більшості деревних рослин має перехід температури через 0, +5. +100 С.

Середньорічна кількість опадів становить 700-1000 мм. Впродовж вегетаційного періоду випадає 40 % опадів

Складні умови гірського рельєфу, помірно-континентальний клімат, різноманітна крутизна схилів, характер рослинного покриву і господарська діяльність людини сприяли розвитку на території Вижницького НП, головним чином, світло-бурих гірсько-лісових ґрунтів.

Для ґрунтів досліджуваного району характерно з однієї сторони швидка мінералізація органічних речовин, а з другої сторони - промивний режим зволоження сприяє виносу розчинених сполук за межі ґрунтового профілю.

Таким чином, у весняно-літній період відкладання гумусу не проходить, і тільки осіннє пониження температури зупиняє ці процеси, внаслідок чого в ґрунті відбувається нагромадження гумусових речовин. Цим і пояснюється невеликий вміст гумусу в ґрунтах даної території, а також світле забарвлення і слабка диференціація.

Ґрунтовий покрив представлений мало- середньоопідзоленими ґрунтами і тільки на найвищих точках зустрічаються гірські підзолисті ґрунти. Кількість гумусу і кислотність варіюють від умов рельєфу.

В цілому на території парку виділено два найбільш розповсюджених типи ґрунтів: бурі лісові і дернові.

 

Матеріали та методи дослідження

Для виконання бакалаврської роботи були використані власні збори напівтвердокрилих, проведені восени 2005 року та навесні 2006 року на території НПП «Вижницький» Проби збирали у різних біогеоценозах (лісових, лучних, узліссі, тимчасових водоймах).

Збір та камеральну обробку тваринного матеріалу здійснювали за загальноприйнятими методиками [4. 22, 37].

Морфо-анатомічне вивчення зібраного матеріалу проводили за допомогою бінокулярної лупи типу МБС-1 з освітленням, визначення - за визначниковими таблицями, наведеними у визначниках та монографічних виданнях [34, 35, 37,39, 40. 42, 44].

Для відбору кількісних проб напівтвердокрилих використовували наступні методичні прийоми, в залежності від характеру та величини об’єктів, їх чисельності та конкретних мікробіотопічних умов.

Комах у польоті або тих, що сіли на рослини, відловлювали ентомологічним сачком. Для підвищення ефективності зборів та кількісної оцінки фауни напівтвердокрилих використовували метод косіння спеціальним (стандартним) сачком. Якісні укоси здійснювали наступним чином: повільно рухаючись, сильними помахами проводили по траві або невеликих кущах, тримаючи обід сачка нахиленим під гострим кутом до рослинності (помахи слід робити так, щоб сачок якнайглибше занурювався у траву, не торкаючись грунту). Рухалися проти сонця, щоб тінь від тіла та сачка не падала на місце лову. Прокосивши кілька разів, зупинялися, робили у повітрі ще 4 - 5 помахів, щоб комахи осіли на дно, відтак швидко перехоплювали сітку під обручем і закручували. Комах струшували на дно закрученої частини сітки, розв’язували трубку і приєднували до неї морилку. Для виловлювання дрібних комах користувалися ексгаустером (всмоктувачем). Комах збирали окремо з кожної проби; усіх знайдених клопів (у тому числі й тих, що втекли під час розбору) реєстрували у щоденнику [22].

Збори розбирали в лабораторних умовах. Зібраний тваринний матеріал відбирали від сміття; клопів розкладали пінцетом на ватні матрасики у коробки, розміщуючи рядами, голівками в один бік, спинками догори, негусто, щоб запобігти ламанню. Великих тварин розкладали окремо від дрібних. Матрасик вкривали аркушем паперу, на якому писали дату, місце збирання, біотоп, назву рослин, на яких зібрано комах, прізвище збирача. Дно коробок обробляли інсектицидами для запобігання псування тваринного матеріалу шкідниками [37].

Для виготовлення колекції комах наколювали на ентомологічні булавки відповідного розміру, розправляли на пенопластових матрасиках вусики та кінцівки. Наколювали клопів, використовуючи загальноприйняті в ентомології стандарти: комах з невеликим щитком - у праву геміелітру, комах з великим щитком - у щиток ледь правіше центру, так, щоб булавка на нижньому боці тіла не потрапила у жолобок для вкладання хоботка [47]. Дрібних напівтвердокрилих наклеювали на смужки паперу. Кожен екземпляр супроводжували етикеткою. Визначення рослин здійснювали за допомогою визначників [12, 33].

 

Охорона праці та техніка безпеки при виконанні роботи

 

При проведенні будь-яких робіт в лабораторії або аудиторії, де присутні багато людей, слід бути дуже уважним, зібраним, акуратним, дотримуватись правил техніки безпеки, зокрема, протипожежної безпеки. Приміщення повинні обладнуватися протипожежними засобами та запасними виходами, в них повинен бути план евакуації у випадку пожежі. Слід суворо дотримуватися правил роботи з електроприладами. Електричні розетки повинні бути справними, усі електроприлади - обладнані заземленням та перебувати у працездатному стані. По закінченні робіт слід відключити усі електроприлади, крани газо- та водопостачання.

При виконанні робіт у польових умовах слід дотримуватися безпечних правил поводження для запобігання поранень, ушкоджень, укусів отруйних тварин тощо. За будь-яких обставин слід мати при собі засоби першої медичної допомоги (аптечку).

 

Результати досліджень та їх обговорення

 

Таксономічна структура та біотопічний розподіл напівтвердокрилих

За період досліджень нами було знайдено 49 видів клопів, які належать до 39 родів та 18 родин ряду Нemiptera і репрезентують фауністичні комплекси всіх основних біогеоценозів району досліджень: відкритих біотопів (луки та прибережні ділянки водойм), закритих (ліс), тимчасових та постійних малих водойм, агроценозів (поле, садово-городні ділянки). Біотопічний розподіл знайдених видів наведений у табл. 2.1.