Епідеміологія та профілактика злоякісних пухлин

Захворюваність та смертність від злоякісних новоутворень (ЗН). Динаміка та структура захворюваності. Крайові особливості поширення злоякісних новоутворень.

Проблема раку натепер є однією з найбільш актуальних соціальних і медичних проблем людства. Щорічно у світі діагностується понад 12.3 млн. нових випадків злоякісних пухлин та 7,6 млн. випадків смерті від них. Злоякісні пухлини займають друге рангове місце у структурі смертності населення нашої планети. Рівень захворюваності  щорічно зростає на 5-10%. Найбільш розповсюдженими пухлинними захворюваннями у 2007 р. були:

· Рак легені              - 1,5 (12,2%) млн. на рік

· Рак молочної залози - 1,3 (10,6%) млн. на рік

· Рак товстої кишки  - 1.17 (9,5%) млн. на рік

· Рак шлунка            - 1.07(8,7%) млн. на рік

· Рак печінки            - 710 (5,8 %) тис. на рік

· Рак простати          - 783 (6,4%) тис. на рік

· Рак шийки матки  - 555 (4,5%) тис.

· Рак стравоходу      - 529 (4,3%) тис.

Оскільки рак викликається, в основному, зовнішніми причинами, рівні захворюваності у різних регіонах і країнах суттєво відрізняються. Це пояснюється відмінністю природних умов і рівнем забруднення навколишнього середовища, особливостями харчування і способу життя, тривалістю життя населення.

У промислово розвинених країнах з високим рівнем життя, наприклад США, частіше зустрічається рак легені, молочної залози, простати, пухлини товстої кишки. В Японії і країнах Південно-Східної Азії дуже розповсюджений рак шлунка, що є наслідком особливостей харчування населення. У слаборозвинених країнах тропічної Африки, ендемічних на захворюваність гепатитом В і де населення харчується зерном, ураженим пліснявими грибками, часто зустрічається рак печінки. У екваторіальному поясі частими є пухлини шкіри, які виникають під впливом надлишкового сонячного опромінення. У північних районах Китаю дуже велика захворюваність на рак стравоходу, що пов’язують із особливим мінеральним складом ґрунту та харчовими звичками.

Захворюваність населення на злоякісні пухлини вимірюється кількістю нових випадків захворювання на 100 тис. мешканців на рік (онкозахворюваність).

Смертність населення вид злоякісних пухлин вимірюється кількістю випадків смерті від них на 100 тис. мешканців на рік (онкосмертність).

Розповсюдженість або показник поширеності – кількість населення, що хворіє на злоякісні пухлини и вимірюється кількістю всіх живих хворих на 100 тис. мешканців на рік (контингенти онкологічних хворих).

У 2002 р. у світі нараховане понад 24,6 млн. хворих на рак, яки живуть понад 5 років після встановлення діагнозу. В Україні у 2008 р. загальна кількість онкологічних хворих, що знаходяться на диспансерному обліку, складала 934240 людей, з них 604623 жінки та 329517 чоловіків.

Загальна кількість нових випадків захворювання на онкологічну патологію у 2007 році в Україні склала 161447 або 347,5 на 100 тис. населення, відповідно, кількість померлих вид раку – 86211, а смертність – 185,5 на 100 тис. населення (грубий показник). Регіональні особливості поширеності ЗН у чоловіків і жінок наведені на мал. 2.1. На мал. 2.2 наведена структура захворюваності на ЗН.

Мал. 2.1а. Захворюваність чоловічого населення України на злоякісні новоутворення в 2008 році

Причини пухлин