Віддалені результати лікування і профілактика раку шлунка

Віддалені результати лікування РШ залежать, перш за все, від стадії захворювання. При ранньому раку (Т1N0M0) після радикального хірургічного лікування 5 і навіть 10-річна виживаність досягає 70-90%. Вже при тих пухлинах, що розповсюджуються на м'язовий шар (Т2) 5-річна виживаність знижується до 50-60%, а за наявності лімфогенних метастазів - до 30-40%. Розширена лімфаденектомія при радикальних операціях з приводу РШ Т1-2 N+ дозволяє поліпшити віддалені результати на 15 – 25%.

У хворих з пухлинами Т3-T4 у 60-80% випадків є не тільки лімфогенні, але і імплантаційні і гематогенні метастази, тому рівень 5-річної виживаності в цих стадіях не перевищує 30-37% навіть після комбінованого лікування із застосуванням променевої і хіміотерапії. Лікування хворих з місцеворозповсюдженим раком шлунка – Т3-4 N+ є однією з актуальних проблем сучасної онкології, оскільки частка цих пацієнтів досягає в Європі 50-60% а в Україні - 80-85%.

Тривалість життя хворих після симптоматичних операцій або не оперованих взагалі рідко перевищує декілька місяців. Все це поставило перед органами охорони здоров'я, онкологічною службою завдання - намітити шляхи зниження захворюваності на рак шлунка і вирішити питання ранньої діагностики.

 Перша задача розв'язується шляхом проведення профілактичних заходів, скерованих на попередження розвитку захворювань шлунка - покращання якості їжі, відмова від паління і вживання алкоголю, раціональний режим харчування.

Можливість успішної профілактики раку шлунка в даний час стала реальністю. Наявний досвід показує, що у ряді випадків РШ можна достатньо успішно попередити. Так у США активне впровадження «здорового способу життя» привело до того, що РШ став рідкісним захворюванням. Дотримуючись певного режиму харчування можна значно понизити несприятливий, в онкологічному сенсі, вплив їжі, що вживається: необхідно харчуватися регулярно, слід уникати консервованих, маринованих і копчених продуктів, гарячої, смаженої на жирі, гострої і солоної їжі, споживати більше свіжих овочів і фруктів, зокрема цибулі і часнику, молочні і кисломолочні продукти, вітаміни А і С, крупи грубого помолу, хліб з висівок. Необхідно відмовитися від куріння, надмірного вживання алкоголю і вживання міцних і сурогатних алкогольних напоїв (особливо у поєднанні з жирною, смаженою, копченою і солоною їжею), контролювати масу тіла і активно займатися фізичною працею і спортом. Не дивлячись на те, що вищезазначені профілактичні заходи носять достатньо загальний характер, їх ефективність переконливо підтверджується численними прикладами.

Що стосується боротьби з НР- інфекцією, то в цьому напрямі найбільш реальним і обґрунтованим слід вважати медикаментозне лікування і розробку активної вакцини, доступної широким верствам населення. В той же час є повідомлення про ефективність при НР-інфекції часнику і цибулі, які як відомо, мають бактерицидну дію.

Для розв'язання другої задачі в країні організується мережа ендоскопічних кабінетів, виділяються групи з підвищеним ризиком захворювання на рак шлунка, які обстежуються в першу чергу. В цьому плані є позитивним досвід Японії, де впровадження анкетування, крупнокадрової флюорографії шлунка та ендоскопічного скринінгу значно зменшило кількість пухлин, що проростають за межі шлунка, і підвищило виживання.

 Наведені результати ще раз демонструють необхідність організації системи раннього виявлення захворювання, оскільки в ранніх стадіях рак шлунка можна успішно вилікувати хірургічним шляхом.

Забезпечення якості життя і відновлення працездатності хворих, які перенесли радикальне лікування, – одна з найбільш актуальних проблем сьогоднішнього дня. Це пов'язано з тим, що при пухлинах Т1-Т2 більше 60-70% хворих живуть більше 5 років після операції і навіть при пухлинах Т3-Т4 п'ятирічна виживаність складає 30-40%.

Застосування застарілих, функціонально недосконалих методик приводить до того, що більшість пацієнтів страждають від різних післягастректомічних ускладнень, головним чином від рефлюкс-езофагіту і демпінг-синдрому, і втрачають працездатність. Медикаментозна корекція цих ускладнень складна і малоефективна. Запорукою успіху є розробка і впровадження функціонально-заміщаючих методів післяопераційної реконструкції травного тракту. Ці методики повинні підвищувати надійність оперативного втручання і запобігати розвитку найбільш частих післягастректомічних ускладнень. Прикладом може служити методика формування муфтоподібного стравохідно-тонкокишкового анастомозу, розробленого Г.В. Бондарем у 1972 році, що дозволяє практично унеможливити стравохідний рефлюкс після гастректомії.

Хворий може перебувати на лікарняному листу на протязі 4-х місяців. В подальшому він переводиться на 2 групу інвалідності. Через рік здійснюється пересвідчення. У випадку виявлення метастазів, хворий переводиться на першу групу, в інших випадках залишається на другій.

За бажанням хворого він може виконувати звичну для нього або іншу роботу, якщо це дозволяє його стан.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ.

1. Найвища захворюваність на рак шлунка в світі спостерігається в:

a) Росії

b) США

c) Китаї

d) Японії

e) Україні

2. Найвища смертність від раку шлунка в світі спостерігається в:

a) Росії

b) США

c) Китаї

d) Японії