Класифікація умовних рефлексів

Найбільш загальним є поділ рефлексів:

- за їх біологічним значенням (харчові, захисні, статеві, вісцеральні, рухові).

- по відношенню умовних подразників до діючих безумовних (штучні і натуральні).

- стосовно часу дії умовного і безумовного подразників умовні рефлекси діляться на одночасні (які збігаються), відсунуті (при великому відставанні умовного подразника від безумовного) або запізнілі й слідові.

- залежно від того, з якого рецептивного поля виробляються умовні рефлекси, вони можуть бути класифіковані на екстеро-, вісцеро- і пропріоцептивні, які формуються у органах, мають особливе значення.

- умовні рефлекси бувають I II III і вищого порядку. Умовні рефлекси I порядку виробляються на ґрунті якого-небудь безумовного рефлексу. Умовні рефлекси II і вищих порядків можуть бути вироблені при підкріпленні не безумовними, а умовними подразниками зміцнілого умовного рефлексу, тобто на тлі умовних рефлексів, що утворились раніше. Рефлекси вищого порядку утворюються лише при високій організації НС (у людини).

У природних умовах перелічені вище типи рефлекторних реакцій порівняно рідко зустрічаються в ізольованому вигляді. На багато частіше вони утворюють складні динамічні системи, комплекси, які й складають фізіологічну основу цілісних поведінкових актів і пристосувальних навичок.

Фізіологія гіпнозу

Гіпноз - неусвідомлений прояв свідомості, що за своїми фізіологічними якостями дуже схожий на сон. Стан гіпнозу досягається рядом психофізіологічних механізмів:

1) дія монотонних подразників;

2) релаксація, розслаблення м'язів;

3) сприймання звукових сигналів у сні;

4) дія фактора навіювання.

За своїми фізіологічними механізмами, гіпноз, або гіпнотичний сон, відрізняється від звичайного сну тим, що під час гіпнозу гальмування розповсюджується лише на певну частину кори, а частила нервових центрів може знаходитись у парадоксальній фазі. Саме через ці нервові центри гіпнотизер здійснює зв'язок із загіпнотизованим, навіюючи йому певні стани і образи. Навіювання стає можливим завдяки тому, що виникнення зони збудження в корі великого мозку за механізмом негативної індукції посилює гальмування у сусідніх ділянках кори, і тим самим слово гіпнотизера ізолюється від реального сприймання подразника, його оцінки.

Показаннями до гіпнозу можуть бути сильний біль при невралгії трійчастого нерва, при новоутвореннях, який не можна зняти анальгетиками, головний біль іншої етіології, фантомний біль. Протипоказаннями для гіпнотерапії слід вважати інфаркт міокарда в гострій стадії, тромбози, інсульт, III стадію гіпертонічної хвороби, гіпертонічний криз, маячні форми психозів, істерію з гіпноманічними пориваннями. Не слід застосовувати гіпноз особам, які мають до нього упередження, бояться його.

Білет 23

Функції чорної речовини

Чорна речовина - невелика ділянка мозку, яка має відношення до рефлексів жування і ковтання, бере участь у регуляції тонусу м'язів (особливо при виконанні дрібних рухів пальцями рук).

Функція чорної речовини також пов'язана з регуляцією рухів, зокрема допоміжних, які супроводжують основні (наприклад, ритмічні рухи рук при ходьбі або бігу), а також діяльністю мімічних м'язів. Чорна речовина філогенетично є древнім утвором. Функціонально вона тісно пов'язана з базальними гангліями.

Нейрони чорною речовини мають дофамінергічну природу. У разі патології чорної речовини (наприклад, при хворобі Паркінсона) міміка бідна, допоміжні рухи обмежені та ін. Для лікування таких хворих застосовують попередник дофаміну, оскільки сама сполука погано проходить через гематоенцефалічний бар'єр.

Відмінності безумовних рефлексів від умовних

1. Безумовні реакції - це вроджені, спадкові реакції, вони формуються на основі спадкових факторів і більшість з них починають функціонувати відразу ж після народження. Умовні рефлекси - придбані реакції в процесі індивідуального життя.

2. Безумовні рефлекси є видовими, тобто ці рефлекси властиві всім представникам даного виду. Умовні рефлекси - індивідуальні, у одних тварин можуть вироблятися одні умовні рефлекси, у інших - інші.

3. Безумовні рефлекси постійні, вони зберігаються протягом усього життя організму. Умовні рефлекси непостійні, вони можуть виникнути, закріпитися і зникнути.

4. Безумовні рефлекси здійснюються за рахунок нижчих відділів ЦНС (підкіркові ядра, стовбур мозку, спинний мозок). Умовні рефлекси є переважно функцією вищих відділів ЦНС - кори великих півкуль головного мозку.

5. Безумовні рефлекси завжди здійснюються у відповідь на адекватні подразнення, що діють на певне рецептивної полі, тобто вони структурно закріплені. Умовні рефлекси можуть утворюватися на будь-які подразники, з будь-якого рецептивного поля.

6. Безумовні рефлекси - це реакції на безпосередні подразнення (їжа, перебуваючи в порожнині рота, викликає слиновиділення). Умовний рефлекс - реакція на властивості (ознаки) подразника (запах їжі, вид їжі викликають слиновиділення).

7. Умовні рефлекси виробляються на базі безумовних.

8. Умовний рефлекс - це складна багатокомпонентна реакція.

9. Умовні рефлекси можуть бути вироблені в умовах життя і в лабораторних умовах.

Безумовні рефлекси можуть бути простими і складними. Складні вроджені безумовно-рефлекторні реакції називаються інстинктами. Їх характерною особливістю є ланцюговий характер реакцій. Крім реакцій на зовнішні подразники, потужними факторами, які включають безумовно-рефлекторну систему реакцій, є внутрішні гормональні та метаболічні фактори.

Умовний рефлекс - це багатокомпонентна пристосувальна реакція, що має сигнальний характер, здійснювана вищими відділами ЦНС шляхом утворення тимчасових зв'язків між сигнальним подразником і сигналізованою реакцією.