Правила утворення умовного рефлексу

Для утворення умовного рефлексу необхідно дотримання наступних правил:

1) індиферентний подразник (який повинен стати умовним, сигнальним) повинен мати достатню силу для порушення певних рецепторів. Наприклад, при утворенні умовного слиновидільного рефлексу на звук дзвінка у собак необхідно, щоб цей звук кілька разів супроводжувався годуванням;

2) необхідно, щоб індиферентний подразник підкріплювався безумовним стимулом, причому індиферентний подразник повинен або кілька передувати, або пред'являтися одночасно з безумовним. По першому прикладу, після такого поєднання з часом слина виділяється при включенні тільки дзвінка без супроводження його подачею їжі;

3) необхідно, щоб подразник, використовуваний у якості умовного, був слабкіше безумовного. Така послідовність подачі подразників зумовлена тим, що під впливом безумовного подразника в корі утворюється сильне вогнище збудження. Збудливість інших ділянок кори при цьому знижується, тому слабкий умовний подразник не викличе збудження відповідної зони кори.

Для вироблення умовного рефлексу необхідно також нормальний фізіологічний стан коркових і підкоркових структур, що утворюють центральне представництво відповідного умовного і безумовного стимулів, відсутність сильних сторонніх подразників, відсутність значних патологічних процесів в організмі.

При дотриманні зазначених умов практично на будь-який стимул можна виробити умовний рефлекс.

Характеристика фаз сну

Сон - це внутрішнє гальмування, що поширилося на великі ділянки головного мозку. Звичайний сон складається з 4-5 циклів, що замінюють один одного. Цикли складаються з 2 фаз:

- повільний сон - більше рідкі подих, пульс, розслаблення м'язів, зниження обміну речовин і температури. Наступає відразу після засипання. Триває 1-1,5 години;

- швидкий сон - фаза сновидінь: активується діяльність внутрішніх органів, частішають пульс, подих, підвищується температура. Скорочуються різні групи м'язів - м'яза кінцівок, мімічні м'язи. Рухаються очі під закритими повіками. Тривалість -10-15 хвилин, після чого наступає повільний сон. До ранку тривалість швидкого сну зростає до 30 хвилин. Збуджуються нейрони потиличних часток, що зв'язано із зоровими образами під час сну, можлива поява звукових і нюхових образів. Сновидіння під час швидкого сну реалістичні, емоційні, на відміну від сновидінь повільного сну.

Сновидіння - нормальна психічна діяльність мозку, що протікає в сні й пов'язана з комбінацією усвідомлених і неусвідомлених явищ зовнішнього миру й фізіологічних процесів організму.

У дітей функціональне виснаження НС вище, процес порушення переважає над гальмуванням, вони не встигають запам'ятати сновидіння.

Білет 20

Фізіологія середнього мозку

Середній мозок розташований за довгастим мозком і мостом. У його анатомічній будові розрізняють дві основні структури — ніжки мозку і чотиригорбикові тіла, або покривну тектальну область.

У ніжках мозку розташований шар сірої речовини, яка містить пігмент меланін і називається чорною речовиною, що пов'язана з регуляцією рухової діяльності. Всередині ретикулярної формації середнього мозку знаходиться специфічне нервове утворення — червоне ядро, що забезпечує  децеребраційну ригідність, тобто підтримує нормальне положення тіла.  

Чотиригорбикові тіла поділяють на передні і задні горби. Через середній мозок проходять висхідні шляхи до зорових горбів, мозочка, великих півкуль і низхідні шляхи до довгастого та спинного мозку. Нервові клітини передніх горбів збуджуються при світлових подразненнях сітківки, тому її називають ще первинним зоровим центром. Задні горби здійснюють функцію регуляції рухів, які необхідні для нормального сприйняття звуків і виконання орієнтувальних реакцій на звукові подразнення, тому їх називають ще первинними слуховими центрами.

Таким чином, середній мозок є одним з основних центрів регуляції рухової діяльності, направленої на забезпечення підтримання нормального положення тіла.

Властивості умовних рефлексів

Умовні рефлекси багато в чому відрізняються від безумовних:

1) Вони є індивідуальними рефлексами, набутими протягом життя даного організму;

2) Умовні рефлекси виникають завдяки утворенню функціональних тимчасових зв'язків, прокладанню нових нервових шляхів у вищих відділах ЦНС внаслідок специфічної замкненої функції, яка є важливою фізіологічною властивістю цих відділів мозку;

3) Умовні рефлекси лабільні за інтенсивністю і тривалістю. Це тимчасові рефлекси;

4) Рефлекторна дуга умовного рефлексу проходить в основному через кіркові структури, але елементи замикання її (особливо простих, елементарних умовних рефлексів) є й у підкіркових структурах. Завдяки складності рефлекторної дуги умовні рефлекси мають триваліший латентний період, ніж безумовні;

5) Умовні рефлекси не мають специфічного рецептивного поля і можуть викликатися зі всіх екстеро- і інтероцептивних полів (наприклад, умовне слиновиділення можна викликати, впливаючи на рецептори ока, вуха, носа й інші рецепторні поверхні). Умовні рефлекси можуть викликати і неадекватні подразники (наприклад, звук метронома може стати умовним секреторним або руховим подразником, хоч не має ніякого відношення ні до секреторної, ні до рухової діяльності).

Фізіологія сновидінь

Сновидіння - найбільш хаотичний прояв суб'єктивного світу людини. У свій час І. П. Павлов формулював «принцип структурності», тобто необхідність для фізіолога постійно пов'язувати функції головного мозку з його конкретними матеріальними структурами.

Сновидіння являють собою регулярно виникаючі під час сну суб'єктивно пережиті уявлення, що супроводжуються зоровими образами.

Емоційне забарвлення і зміст сновидінь пов'язують з інтенсивністю фізіологічних зрушень у фазі швидкого сну (активація кори головного мозку в правій півкулі). При цьому людина не усвідомлює себе сплячою та відчуває себе у швидко мінливій обстановці, де очевидні просторово-тимчасові закономірності відсутні і можуть з'являтися події і люди з минулого. Але при цьому в сновидінні самооцінка й емоційне реагування зберігаються (почуття радості, страху, провини, сорому тощо). Ступінь емоційного забарвлення сновидінь пов'язаний з частотою серцевих скорочень і дихання, ступенем звуження судин і виразністю електричної активності шкіри в останні хвилини швидкого сну.

Вважається, що сюжети сновидінь в образній, символічній формі відображають основні мотиви й установки людини. Картини сновидінь базуються на життєвому досвіді людини і переважно відображають події, що відбувалися з нею раніш. Згідно із 3. Фрейдом, сновидіння містять не тільки явний і очевидний зміст, який можна викласти в переказі, а й прихований, неявний, котрий неможливо усвідомити відразу. Передбачається, що однією з основних функцій сновидінь є емоційна стабілізація.

Дослідження показали, що людина бачить сновидіння і на стадії повільного сну. Але ці сновидіння більш реалістичні й не такі яскраві, фантастичні та емоційно забарвлені, як сновидіння у швидкому сні.

Білет 21