Принцип методу ґрунтується на вимірі оптичної гстини розчину в результаті взаємодії аспартама з нінгідрином при рН 8,0 в присутності фруктози.
Прилади та реактиви:
мірні колби місткістю 100 см3;
фільтри паперові (червона смуга);
водяна баня;
фотоелектроколориметр;
дистильована вода;
пробірки;
нінгідриновий реактив;
60%-ий розчин етилового спирту.
Приготування буферного розчину. Наважку натрію фосфорнокислого двозаміщеного (Na2HPO4*12H2O) 28, 870 г переносять у мірну колбу на 100 см3, розчиняють в дистильованій воді, доводять до риски і перемішують.
Наважку КН2PO4 4,535 г переносять у колбу місткістю 500 см3. Розчиняють в дистильованій воді, доводять до риски і перемішують. В конічній колбі змішують 484,5 см3 розчину Na2HPO4*12H2O та 15,5 см3 розчину КН2PO4. Принеобхідності доводять рН буферної суміші даними розчинами до 8,0±0,1.
Приготування нінгідринового розчину. Розчиняють в 500 см3 буферного розчину 1,5 г фруктози, після чого розчиняють у ньому 2,5 г нінгідрину.
Приготування базового розчину аспартаму. 20 мг аспартаму розчиняють при перемішуванні і нагрівання до 40 °С у 50-70 см3 дистильованої води. Розчин кількісно переносять у мірну колбу на 100 см3 і доводять до риски дистильованою водою.
Хід роботи. З досліджуваного зразку напою видаляють вуглекислий газ при температурі не вище 20 °С і фільтрують через фільтр розміром пор не більше 0,5 мкм. До мірної колби місткістю 100 см3 вносять 20 см3 профільтрованої проби і доводять дистильованою водою до риски.
У пробірки міскістю 10 см3переносять по 6 см3 кожного розчиненого зразка і до них додають по 3 см3 нінгідринового реактиву. Пробірки витримують 10 хв у киплячій водяній бані, потім протягом 20 хв. Охолоджують до 20 °С, після чого з кожної пробірки в окрему пробірку переносять по 3 см3 розчину та додають по 5 см3 60%-го розчину етилового спирту.
Оптичну густину розчинів досліджуваних зрізків визначають у порівнянні з нульовою пробою на ФЕК при довжині хвилі 582 нм (фільтр №6).
Вміст аспартаму визначають за оптичною густиною зразків інтерполюючи за градуйованим графіком.
Концентрацію аспартаму в напої визначають за формулою:
де Ср – концентрація аспартаму в розчинених зразках, мг/100 см3;
С – концентрація аспартаму в напої, мг/100 см3;
К – ступінь розчинення, що дорівнює 5.
Підрахунок проводять до другого знаку. За результат беруть середнє арифметичне двох паралельних визначень і виражають цілим числом із одним десятковим знаком.
ВИЗНАЧЕННЯ ДІОКСИДУ СІРКИ АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЯХ
Принцип методу ґрунтується на титруванні діоксину сірки розчином йоду в кислому середовищі.
Прилади та реактиви:
EDTA (комплекс ІІІ): динатрієва сіль етилендінітрило-тетраоцтової кислоти.
Гідроксид натрію, 4М (160 г/л);
Сірчана кислота (p=1,84 г/мл) 10% (об/об);
Розчин крохмалю, 5 г/л;
0,025М розчин йоду.
Хід роботи.
У 500 мл колбу Ерленмейєра поміщають:
- 50 мл вина;
- 5 мл розчину крохмалю;
- 30 мг EDTA;
- 3 мл Н2SO4 10 %
Після чого титрують розчином 0,025 М йоду, поки синє забарвлення не буде зберігатися приблизно 10-15 сек. n – витрачена кількість см3 йоду.