До тем №1, №2
Тест
Процес управління за цілями можна представити у вигляді чотирьох етапів.
1. Визначається коло повноважень і обов'язків усіх керівників підприємства.
2. Розробляються цілі менеджменту в рамках встановлених обов'язків.
3. Складаються реальні плани досягнення поставлених цілей.
4. Здійснюються контроль, вимірювання, оцінювання роботи й здобутих кожним керівником результатів.
Важливо дотримуватися логічної послідовності розробки цілей.
Послідовність розробки і реалізації цілей:
ê Усвідомлення змін внутрішнього та зовнішнього середовища
ê Аналіз внутрішнього середовища організації
ê Визначення прогнозування проблем та загальних уявлень про цілі організації
ê Формулювання цілей діяльності
ê Розробка планів-завдань для досягнення цілей(ухвалення рішень стосовно шляхів досягнення цілей)
ê Управлінський контроль (графік) за процесом виконання рішень і реалізацією цілей
è Досягнення бажаної відповідності внутрішнього та зовнішнього стану організації.
1. Четверта управлінська революція відбулась в період зародження:
1) феодалізму;
2) капіталізму;
3) соціалізму.
2. Поділ праці є:
1) горизонтальний;
2) вертикальний;
3) Горизонтальний, вертикальний;
4) Прямолінійний.
3. Менеджер це:
1) професійний прошарок управління;
2) власники підприємств;
3) бізнесмени.
4. Мета це:
1) бажаний результат;
2) мрія;
3) план на перспективу.
5. Не комерційні організації:
1) Підприємства торгівлі;
2) біржі, фонди;
3) приватні підприємства.
6. Загальні цілі визначають:
1) концепцію розвитку фірм;
2) концепцію розвитку окремого підрозділу;
3) фінансову стабільність підприємства.
7. Ключові цілі підприємства:
1) маркетинг, виробництво;
2) фінанси, персонал, виробництво;
3) маркетинг, фінанси, виробництво, персонал, менеджмент.
8. За головною ознакою цілі поділяють:
1) довгострокові;
2) середньострокові;
3) короткострокові;
4) усі відповіді вірні.
9. В залежності від важливості для організації цілі можуть бути:
1) стратегічні, тактичні;
2) тактичні, перспективні;
3) виробничі, технологічні.
10. Процес управління за цілями складається з:
1) чотирьох етапів;
2) трьох етапів;
3) двох етапів.
Відповідь:
1п | - | |
2п | - | |
3п | - | |
4п | - | |
5п | - | |
6п | - | |
7п | - | |
8п | - | |
9п | - | |
10п | - |
10 б. – «5»
9 б. – «4»
8-7 б. – «3»
1.1 Понятие «экономика»
Слово Эконо́мика (от греч. οίκοςνομος — букв. искусство ведения домашнего хозяйства) имеет несколько значений:
Экономика как наука – представляет собой отрасль социальных наук. Экономическая действительность является объектом экономических наук, которые подразделяется на теоретические и прикладные.
Теоретическую экономику также называют экономической теорией — наукой о том, как люди и общество выбирают способ использования ограниченных ресурсов.
Прикладная экономика изучает возможности приложения законов, теорий, предложений, разработанных экономической теорией непосредственно для функционирования отдельных элементов экономических систем.
Экономика — совокупность всех средств производства, используемых людьми в целях обеспечения своих потребностей.
Экономика как хозяйственная деятельность — организация, структура и состояние какой-нибудь отрасли хозяйственной деятельности.
Мировая экономика, Региональная экономика, Экономика (страны) — организация, структура и состояние хозяйственной жизни.
Эконо́мика вообще – это совокупность отношений, складывающихся в процессе производства, распределения, обмена и потребления.
В современной философии экономика рассматривается как система общественных отношений, рассмотренных с позиции понятия стоимости. Главная функция экономики состоит в том, чтобы постоянно создавать такие блага, которые необходимы для жизнедеятельности людей и без которых общество не сможет развиваться. Экономика помогает удовлетворить потребности человека в мире ограниченных ресурсов.
Экономика — это система хозяйствования, включающая отрасли материального производства и нематериальной сферы. Нематериальной сферой экономики принято считать религию, искусство, науку, здравоохранение, образование, спорт. Экономика общества представляет собой сложный и всеохватывающий организм, который обеспечивает жизнедеятельность каждого человека и общества в целом путём удовлетворения их потребностей.