2014-02-02
3994
Арт-техніки терапії
Передусім, важливо зазначити, що “колаж” досить простий у виконанні, – адже вирізати і наклеїти зображення може кожний – тим самим кожен має можливість досягти успішного кінцевого результату, що сприяє формуванню позитивної установки на подальшу творчу діяльність, підвищує самооцінку, знижує напругу [3]. Це особливо важливо на початкових етапах роботи, коли досить сильним серед учасників може бути стереотип, скажімо, про “невуміння малювати”.
Арт-техніка “колаж”, на відміну від образотворчих форм арт-терапії, дає час на міркування, можливість змінити композицію, переставити компоненти місцями, спробувавши стільки варіантів, скільки необхідно. Готові зображення дозволяють структурувати експресивний процес, стимулюючи символоутворення й усвідомлення. Конкретність матеріалу дозволяє перебороти страх перед невизначеністю вільної творчої активності, сумніви у власних художніх здібностях [4–6]. Крім того, ця техніка “ощадлива” за часом, не вимагає великих витрат на матеріали, дуже наочна і несе як терапевтичний ефект, так і надає можливості для діагностики.
Символічним є й сам процес виконання колажних композицій, який передбачає утворення порядку з хаосу, народження нових образів зі старих, з’єднання розрізнених елементів тощо [там само].
Техніка створення колажу полягає в приклеюванні чи прикріпленні будь-яким іншим способом (наприклад, за допомогою скотчу, скріпок, степлера, пластиліну тощо) на основу (найчастіше паперову) найрізноманітніших вирізок (фотографій, зображень з журналів, газет, листівок, плакатів, а також якихось їхніх деталей, слів, букв, символів) на визначену тему. Використання вирізок у колажу відбувається за рахунок вибору образів, їхньою просторовою організацією у визначеному порядку, наділення образів власними значеннями.
Щодо діагностичних можливостей арт-техніки “колаж”, то передусім важливо відмітити, що індивідуальний колаж є додатковим психодіагностичним засобом, дає змогу висвітити як особисті переживання людини, визначити її психологічний стан, так і дослідити певні аспекти її досвіду.
Діагностичні критерії можуть бути використані як з метою психологічної оцінки, так і для розгорнутого діалогу з клієнтом, зворотного зв’язку, що допомогло б йому краще зрозуміти свою внутрішню реальність.
Можна виділити низку опорних елементів трактування колажів.
1. Вибір основи для колажу. Розташування паперу (чи будь-якої іншої основи колажу) горизонтально може свідчити про прагнення людини до стабільності, опори, до зв’язку з землею, а по вертикалі – до росту й розвитку. Розмір обраної основи може бути пов’язаний із потребами автора у розширенні своєї активності чи зменшенні її.
2. Процес створення. Інформативно значущим є сам процес створення колажу. Різним може бути підхід до вибору зображень: реалізація задуманого образу, ідеї через зовнішні об’єкти, або ж пошук тих образів, що найбільше емоційно відкликаються. На створення роботи витрачається різний час, що вказує на значущість процесу, наявність або відсутність сформованості уявлень щодо запропонованої тематики. Спонтанні дії стосовно вирізок-образів можуть символічно відображати реальні або бажані дії клієнта щодо об’єктів реальності. Розміщення й переміщення картинок відображають процес внутрішньої динаміки, планування змін. Коментарі автора, його емоційні реакції є невід’ємними частинами діагностики в арт-терапевтичному процесі.
3. Ступінь хаотичності або упорядкованості елементів колажу. Елементи колажу, що розташовані в певному порядку, однакові за розміром і пов’язані за змістом, вказують на високу ступінь самоконтролю автора, раціональний підхід. Хаотично розташовані елементи, мало зв’язані між собою, що, зазвичай, розміщуються імпульсивно, вказують на домінування емоційних станів. Прояв хаотичності може бути пов’язаний із переживанням сильного афекту, актуалізацією позиції дитини.
4. Характер розташування вирізок. Можна помітити різний ступінь дистанції між картинками. У деяких випадках доцільно провести паралель із відносинами представлених образів у реальному житті. Так, накладення елементів один на одний може свідчити про прояви слабких особистісних меж, особливо, якщо картинки нібито наїжджають на образи, пов’язані з уявленнями про своє Я. Можливі прояви злиття, поглинання одним образом іншого. Заклеювання однієї картинки іншою асоціюється із прагненням приховати якусь інформацію, подавити або витиснути якийсь психічний матеріал.
5. Просторова організація картинок. Аналізуючи колаж, варто враховувати символічне значення простору аркуша. Співвіднесення символів, образів з їхньою просторовою організацією може дати додаткову інформацію.
При аналізі колажу можна також враховувати “діагональ розвитку”, що йде з лівого нижнього кута в напрямку до правого верхнього. Розглядаючи колаж з цієї позиції, можна припустити, що розташоване в центрі листа зображення (чи композиція) говорить про те, що найбільш актуально для особистості на даний момент часу “тут і тепер”. Відповідно лівий нижній кут говорить про минуле, а правий верхній – про майбутнє, перспективи людини. Таким чином, важливо враховувати місце розташування елементів колажу на основі.
6. Заповнювання – порожнеча. Порожні місця, не заповнені інформацією, можуть вказувати на проблемні переживання, пов’язані з життєвим досвідом. Надлишок елементів може вказувати на схильність до сверхкомпенсації.
7. Вихід за межі основи. Елементи, розташовані за межами основи, часто асоціюються із чимось, що виходить із загального простору внутрішньої реальності або не приймається. Особливу увагу варто звернути на образи, розташовані на зворотному боці основи. Постає питання: що заважає даному образу бути пред’явленим світу явно?
8. Символіка. Під час трактування образів і символів колажу вирішальне значення мають пояснення автора, його асоціації, почуття. Важливо звертати увагу на змістовні взаємозв’язки символів, протилежні за змістом образи, що доповнюють один одного, повторюються, розвивають одну тему. Значущим є розгляд кожного символу у контексті усього колажу, тематики, запиту клієнта, психотерапевтичних відносин. На думку А. І. Копитіна [4], варто враховувати, що той самий образ може включати декілька “шарів” значень – деякі з них лежать на поверхні й відображають усвідомлюваний психічний матеріал, тоді як інші є важкодоступними й можуть відбивати більш глибокий шар психологічного.
Створюватися колаж може як індивідуально, так і групою – залежно від мети арт-терапевтичної роботи.
У роботі над колективним колажем виявляється специфіка групової діяльності. Спостерігаючи, а потім обговорюючи з учасниками групи особливості самого процесу створення ними колажу, звертаємо увагу на те, як була організована робота групи: чи йшла загальна робота або ж розбилися на підгрупи? Чи був у групі лідер? Один чи кілька? Чи були розподілені функції усередині групи (наприклад, хтось координує всю роботу, хтось підбирає вирізки з журналів, хтось розміщує їх на папері, хтось клеїть, хтось представляє колаж і т.д.) чи кожен діяв на свій розсуд? Чи було загальне обговорення теми? Чи кожен висловив свою думку й у якій формі він це зробив? Як приймалося рішення щодо сюжету колажу чи воно взагалі не приймалося? Працювали на загальну ідею чи кожний на себе? Яким був ступінь активності кожного члена групи у творчій діяльності та який їхній внесок у кінцевий продукт?
Ну і, звичайно, важливе питання, як все те, що відбувалося в групі з кожним учасником у процесі роботи над колажем, пов’язано з його проявами в житті, у соціумі? Обговорення всіх цих питань веде до рефлексії людини про властиві йому патерни і моделі поведінки, про стратегії й особливості взаємодії в групі, про ступінь їхньої ефективності. До того ж, у результаті такої роботи не тільки розширюються межі бачення теми, але й є можливість познайомитися і “примірити” на себе інші, відмінні від своїх стратегій поведінки.
Аналізуючи груповий колаж, потрібно звертати увагу як на розміри елементів композиції, так і на особливості їх розташування один щодо одного, а також на підстави їх вибору. Виходячи з цього, вважає О. Л. Вознесенська, можна визначити стратегії, властиві учасникам соціально-психологічної взаємодії:
1) якщо простежується загальний сюжет колажу, а його елементи доповнюють загальну ідею, то це може свідчити про наявність стратегії “співробітництво”;
2) якщо загальна смислова чи композиційна лінія не помітна, а учасниця(к) групи відстоює й всіляко підкреслює тільки свою ідею, при цьому одні елементи композиції заклеюють інші, то це характерно для стратегії “протидія”;
3) при заклеюванні окремих елементів, але збережені при цьому загальний настрій й ідея створеного колажу, можна говорити про стратегію “компроміс”;
4) переважний вибір маленьких фігур і розміщення їх по краях листа, а також надання ініціативи по створенню сюжету композиції іншим людям, притаманне для людей зі стратегією “поступливість”;
5) якщо елементи не несуть визначеної ідеї і наклеюються збоку від інших, то це властиво для стратегії “уникання” [2].
Як приклад використання арт-терапевтичної техніки “колаж” наводимо застосування її у процесі роботи з темою “Образ професії”, яка дозволяє дослідити мотиви, потреби, домінуючі цінності, що реалізуються у професійній діяльності.
Індивідуальний колаж за темою “Я – психолог” був створений студентом-психологом. Він відображає професійний Я-образ автора, розповідає про те, яким себе бачить автор у ролі психолога. Центральний елемент колажу, зміщений догори аркуша (до області, що символізує майбутнє), свідчить про те, що автор тільки-но планує розпочати свою професійну діяльність. Взятий автором символ асоціюється з можливістю обрання поведінки, соціальних ролей. Можливість надавати вибір своїм клієнтам, збагачуючи їх уявлення про себе й демонструючи нові моделі поведінки, є значущим для автора і відображає власну потребу в особистісних змінах. Орієнтація на особистісне зростання і розвиток підкреслюється й вертикальним розташуванням основи колажу.
Елементи, представлені внизу колажу, пов’язані з досвідом навчання професії. Автор підкреслює недостатність можливості проявити себе в цей період. Бажані зміни у професійній самореалізації пов’язані з більшим проявом власної активності. Середній ряд колажу представлений двома образами, пов’язаними з проявом жіночої ідентичності: мудрою чарівницею та успішною леді, що отримує задоволення від роботи. Помітно, що обрана професійна діяльність відповідає потребам автора у реалізації й розвитку жіночої ідентичності. Елементи верхнього ряду пов’язані зі змінами, наслідками роботи. Розташована у верхньому правому куті картинка символізує для автора можливість упоратися з важкими випадками в практиці, що віднесено до майбутніх перспектив, пов’язаних із професійним зростанням.
Зазначимо, що зміна параметрів колажу може також бути відображенням динаміки арт-терапевтичного процесу. Прикладом може послугувати колаж, виконаний дівчинкою-підлітком на тему “Яка Я є?”. Створення колажу зайняло дві арт-терапевтичні сесії, протягом яких, вибираючи й приклеюючи зображення, були порушені актуальні для клієнтки питання: прояв себе у різних ситуаціях і соціальних умовах, розвиток жіночності й зміни, що відбуваються у зв’язку з цим, потреба у відстоюванні особистісних меж. Переповненість елементів колажу засвідчує відсутність чітких уявлень про себе, заглибленість у соціальні ролі. Упорядкованість елементів вказувала на прагнення до самоконтролю. Під час наступних сесій клієнткою був спонтанно створений “Ми повинні шукати те, що нас об’єднує”. Основою колажу були обрані бланки анкет для батьків, які асоціювалися у підлітка із заборонами й обмеженнями, що нав’язують батьки та вчителі. Колаж характеризується високим ступенем хаотичності, виконувався імпульсивно, із проявом афективних реакцій. Центральною темою колажу стали стосунки дітей і батьків, подолання батьківських інтроектів і установок. Створення такого колажу свідчить про подолання підлітком надмірного самоконтролю проявами спонтанності й емоційної експресії.
Підбиваючи підсумки викладеного вище, можемо зробити такі висновки:
1. Арт-терапевтична техніка “колаж” є ефективним методом при вирішенні цілої низки актуальних завдань соціальної сфери, екологічним засобом роботи з особистістю і групою, має вагомий діагностичний потенціал.
2. Опорними елементами в трактуванні колажів є: вибір і розташування основи для колажу; процес створення колажу; ступінь
хаотичності / впорядкованості елементів колажу; характер розташування вирізок; просторова організація картинок; ступінь заповнювання – порожнечі площини колажу; вихід за межі основи колажу; символіка використаних зображень.
На загальному колажі аналізується, які аспекти досліджуваного образу (чи теми) представлено, а які ні; чому було приділено найбільшу увагу, чому – найменшу; які труднощі виникали при визначенні змісту колажу і при його виготовленні; як на листі розміщено елементи один щодо одного і як співвідносяться їхні розміри. Важливо також звернути увагу на повторювані об’єкти (проекції), на об’єкти, включені в інші (інтроекти), та на загальне враження, що справляє колаж.
Базовые техники арт-терапии
Опубликовано 16.08.2011 в 15:09 пользователем Елена Сотниченко
Авторство
Сотниченко Елена Владимировна
Город: Ростов-на-Дону
Виды деятельности: гештальт-терапевт
Используемые психологические подходы и направления: гештальт-терапия, арт-терапия
Веб-сайт автора: Арт-терапия: консультации и обучение
Материал предоставлен: Психологический Центр Контакт
Статья написана психологом Сотниченко Е.В. по материалам обучающей программы Техники арт-терапии.
Особенности арт-терапевтической сессии
• Доверие (открытость, знакомство с группой, интерес к себе и другим).
• Концентрация (привлечение внимания к другим и себе, концентрация на чувствах, эмоциях).
• Сотрудничество (открытость взаимодействию, обмен опытом).
• Креативность.
• Спонтанность.
Сессия
Участники получают инструкцию полностью отдаться своим чувствам и не заботиться о художественности своих творений. Обычно во время рисования не рекомендуется разговаривать, это помогает создать особую, новую обстановку и внимательнее относться к чувствам и телесным ощущениям.
В структуре арт-терапевтического занятия выделяются две основные части. Одна — невербальная, творческая, неструктурированная. Основное средство самовыражения — изобразительная деятельность (рисунок, живопись). Используются разнообразные механизмы невербального самовыражения и визуальной коммуникации (70% сессии)
Другая часть — вербальная, предполагает словесное обсуждение проделанной работы и её результатов, обратную связь от участников и ведущего по поводу и возникших впечатлений, ассоциаций от восприятия нарисованного (созданного) и всего процесса работы. (30% сессии)
Арт-терапевтическая сессия может включать в себя этапы:
Настрой (разминка, включение в работу, граница, оформляющая её начало);
Актуализация визуальных, аудиальных, кинестетических ощущении; формирование запроса или темы работы.
Индивидуальная изобразительная или творческая деятельность;
Вербализация (коммуникация);
5.Доработка рисунка, продолжение работы для мультимодальных техник или коллективная работа (в парах; малых группах);
Рефлексивный анализ. Выводы.
Упражнения для знакомства.
Этими упражнениями начинается работа новой группы, а также новая сессия. Наряду с определением целей работы участников, знакомство является обязательным условием успешной групповой работы, позволяет установить доверительные отношения между её членами, снять напряжение, включиться в работу и настроиться на творческий процесс, рефлексию.
Рисунок себя
Задача этого упражнения - представить себя группе, не прибегая к словам. Это может быть:
иллюстрация вашего образа жизни;
ваши ценности и интересы;
ваше мироощущение;
метафора, отражающая вас в целом.
Интервью-презентация
Упражнение выполняется в парах, тройках, малых группах. Инструкция: попросите партнёра рассказать о его жизни, интересах, планах и т.д., а затем изобразите на рисунке то, что он Вам рассказал. Обсуждение, обратная связь группы.
Первые впечатления
Расслабьтесь и посмотрите на партнера. На общем листе бумаги изобразите поочередно любые элементы внешнего облика партнера, на которых останавливается Ваш взгляд, не отрывая карандаша от бумаги. Обсудите созданные рисунки. Варианты: поочередно рисуя в абстрактной манере, постарайтесь передать свои первые мысли и впечатления, связанные с партнером, передайте свои впечатления, связанные с партнером, используя один цвет и одну форму нарисуйте, каким Вы представляетесь партнеру, нарисуйте портреты друг друга, а под ними запишите свои впечатления друг о друге.
4. Рисунок состояния
Цель: Этим упражнением целесообразно начинать занятия в группах терапии искусством. Оно стимулирует творчество и осознание чувств, помогает членам группы лучше познакомиться друг с другом. Также оно может служить диагностическим материалом, а также использоваться в конце сессии для анализа изменений.
Материалы: Бумага, цветные карандаши, мел, краски.
Инструкция для участников: Каждый член группы имеет в своем распоряжении много бумаги и краски, цветные карандаши, мелки. Используйте одну-две минуты, чтоб осознать ощущения и чувства, которые возникают в этот момент. Забудьте об искусстве и не старайтесь быть художником. Возьмите карандаш и начните наносить какие-нибудь штрихи на бумагу. Рисуйте цветные линии и формы, говорящие о том, как вы себя чувствуете. Попытайтесь символически выразить свое состояние в данный момент. Не заставляйте себя рисовать что-то определенное и высокохудожественное. Рисуйте то, что приходит в голову. Когда все члены группы закончат задание, группа может поделиться впечатлениями о каждом рисунке, никак его не оценивая.
В качестве варианта испробуйте другие материалы, например, глину. В любом случае доверяйте своим внутренним ощущениям и старайтесь в своей работе обнаружить информацию для себя.
5. Коллаж
Цель: раскрытие потенциальных возможностей человека, предполагает большую степень свободы, является эффективным методом работы с личностью, опирается на положительные эмоциональные переживания, связанные с процессом творчества. Кроме того, при изготовлении коллажа не возникает напряжения, связанного с отсутствием у участников художественных способностей, эта техника позволяет каждому получить успешный результат. Коллажирование позволяет определить существующее на данный момент психологическое состояние человека, выявить актуальное содержание его самосознания, его личностные переживания. Эффективным является включение в коллаж рисунков, личных фотографий участников, авторами которых они являются, либо на которых они запечатлены, а также использование коллажа в перфомансе и инсталляции. Тема для создания коллажа может быть разной в зависимости от потребностей группы («Мужчина и женщина», «тело», «я», «прошлое-настоящее-будущее» и мн. др.) Материалом для коллажа могут служить глянцевые журналы, разнообразные изображения, фотографии, природные материалы, предметы, изготовленные или преобразованные его создателями. Инструкция: вырежьте из журналов фигуры людей, животных и пр., а затем оформите их в композицию. С элементами можно делать всё, что угодно, можно дополнить работу надписями, комментариями, закрасить и декорировать пустоты, быть конкретным или абстрактным. Анализ коллажа: расположение элементов на листе, размер элементов, их расположение относительно других элементов, основания выбора того или иного элемента, элементы пристраиваются друг к другу, дополняют общую идею коллажа, прослеживается общий сюжет;
6. Упражнение «Могу позволить себе играть как ребенок...»
Нарисовать «нерабочей» рукой самую любимую игру (или занятие) своего детства и придумать к рисунку название. Для работы лучше брать мягкие изобразительные материалы (гуашь, мелки, акварель и т.п.), листы бумаги большого формата (А3 и больше). Понятно, что при рисовании левой рукой «правша» как бы раздвигает границы умений, открывает в себе новые чувства, становится более спонтанным. При этом высока вероятность проявления сильных переживаний, детских страхов, и наоборот, появления ярких творческих образов. Важно обсудить, почему именно эта детская игра возникла в воображении? Как чувствовал себя человек, работая над образами? Что чувствует сейчас?
7. Работа с глиной.
Используйте глину для выражения актуальных в данный момент переживаний. Это может быть: тактильное освоение глины, сжимание, разглаживание, разрывание, формообразование, бросание и пр. Варианты работы:
Создайте скульптурное изображение, закрыв глаза;
Создайте отпечатки различных предметов в глине;
Изготовьте из глины фигурки для тематической групповой композиции;
Изготовьте различные сосуды из глины;
Создайте, а затем разрисуйте фигуры из глины;
Создайте глиняные слепки различных предметов и поверхностей, частей тела;
Создайте плоскую глиняную маску, раскатав глину валиком, оформите поверхность отпечатками различных текстур (если есть возможность обжига, эту маску потом можно раскрасить);
Создайте глиняный амулет или оберег.
8. Работа с эффектами.
Целью данной работы всегда является углублённое самопознание, освоение новых видов деятельности и способов поведения в неизвестной ситуации. Все эти упражнения актуализируют сильные переживания, чувства, фантазии и страхи. В них нет чёткой тематической обусловленности. Применимы они на рабочей стадии группы в условиях сформировавшейся атмосферы доверия и принятия. Эти техники относятся к техникам работы с глубинным бессознательным и используются в контексте аналитической и экзистенциальной арт-терапии.
9. Взаимодействие с бумагой
Используя бумагу, создайте объёмную композицию или скульптуру. Можно пользоваться ножницами, клеем, скотчем и пр. Варьировать это задание можно как тематически, так и инструментально, например: - передавайте по кругу лист бумаги и пусть участники делают с ним всё, что захочется (мять, рвать, вырезать, склеивать и пр.); - создайте или вырежьте фигурки из бумаги и обыграйте рассказ, историю; - используйте для создания композиции туалетную бумагу; - используйте для создания композиции обёрточную бумагу, картон (гафрированный, цветной и пр.), пакеты, коробки, обёртки от конфет и пр. - используйте для создания объёмной композиции газеты, журналы.
10. Рисунок на мятой бумаге.
Используйте в качестве основы для рисунка мятую бумагу. Предварительно изомните её хорошенько и настройтесь на работу. Рисовать при этом можно красками или карандашами (мелом), можно оборвать края рисунка, оформив его в виде овала, круга и т.д.
11. Рисование на мокрой бумаге.
Намочите лист бумаги и нанесите с помощью акварели (либо порошка) рисунок, можно использовать распылитель. Следует поэкспериментировать с цветами, наблюдать как они смешиваются, растекаются и замечать какие чувства возникают при этом. Потом можно попробовать трансформировать узоры в образы, дать им названия. Возможно групповое взаимодействие, обмен впечатлениями.
12. Эксперименты с цветом.
1) Используя один цвет, попытайтесь, изображая им разные формы и линии, исследовать его смысловые значения. 2) Выберите цвета, которые вам наиболее или наименее предпочтительны в данный момент; те, что отражают ваши положительные и негативные стороны характера. 3) Подберите два или три цвета, составляющие гармоничную группу. 4) Выбери два цвета привлекательный для вас и непривлекательный и создайте изображение; создайте два рисунка – один из приятных цветов, другой из неприятных вам. 5) Создайте рисунок из нейтрализующих ваши негативные переживания цветов. 6) Используя большую кисть, с закрытыми глазами создайте изображение на листе или закрасьте его, попытайтесь увидеть образ или оценить особенности изображения. Затем то же самое, используя другой цвет. 7) Создайте серию рисунков на бумаге разных оттенков.
13. Контрасты.
Постарайтесь создать рисунок, используя контрастные цвета, формы и стили в одной композиции. Сознательно меняйте стратегию на противоположную, используя все известные вам контрасты в изображении и путях его создания.
14. Каракули.
Свободно водя по листу бумаги карандашом, нарисуйте каракули без какой-либо цели и замысла и передайте партнёру, который должен будет создать из них образ и развить его.
Варианты:
затем поменяйтесь с партнёром трансформированными каракулями и попытайтесь продолжить рисунок, не нарушая нарисованное им, затем обсудите вместе ваши ассоциации, связанные с рисунками друг друга,
после завершения рисунка, на основе каракулей сочините рассказ;
выразите в словах свои чувства и ассоциации, возникшие при восприятии каракулей партнёра;
размашистыми движениями различных частей тела создайте каракули на большом листе (ватмане, оборотной стороной обоев), можно закрыть глаза. После завершения найдите в изображённом образ и развейте его.
15. Монотипии.
Создайте изображение густыми красками на стекле, а затем отпечатайте рисунок на бумагу, рассмотрите образы, развейте их, обсудите в группе, дайте обратную связь другим участникам.
16. Отпечатки.
Используйте любые предметы и поверхности для изготовления рисунка из их отпечатков. Предметы могут быть найденными на природе, принесёнными участниками группы из дома, найденными в аудитории для занятий, отпечатки частей тела и элементов одежды, аксессуаров и пр.
17. Техника раздувания краски.
Нанесите на лист бумаги водорастворимую краску с большим количеством воды, используйте различные сочетания цветов, в самом конце работы раздуйте через тонкую трубочку цветовые пятна, образуя капельки, разбрызгивания и смешения цветов в причудливые каракули и кляксы; постарайтесь увидеть образ и развейте его.
18. Чернильные пятна и бабочки.
Капните чернилами на тонкую бумагу и сверните лист трубочкой или сложите пополам, разверните лист и преобразуйте увиденный образ. Обсудите результаты работы в группе, найдите наиболее понравившиеся вам изображения других участников.
19. Вымешивание красок.
С помощью смешивания густых красок, создайте интересные вам оттенки и сочетания, экспериментируйте с количеством и цветом смешиваемых красок. Из получившихся оттенков создайте изображение. Вариантом может быть смешивание большого количества краски прямо на поверхности листа.
20. Рисунок угольными мелками.
Для создания изображения используйте угольные мелки, используя все возможности этого изобразительного материала. Можно использовать для работы большие форматы бумаги. Используйте уголь вместе с цветными карандашами или восковыми мелками. Обсудите ощущения и чувства, возникающие во время работы и её результаты.
Создание техник и упражнений арт-терапии тоже спонтанный творческий процесс.Приглашаю на специализацию для психологов и педагогов Техники арт-терапии.
Статья написана психологом Сотниченко Е.В. по материалам обучающей программы Техники арт-терапии. Подробнее на www.art-psycholog.ru
