Розглянемо окремі системні показники ризику, виходячи з поняття областей та зон ризику [41].
Введемо поняття зони допустимого економічного ризику.
Під зоною допустимого ризику розуміють зону, у межах якої даний вид підприємницької діяльності зберігає свою економічну доцільність, тобто випадкові збитки менші за очікуваний прибуток Підприємцю загрожує тільки недоодержання наміченого прибутку.
Верхня межа зони допустимого ризику відповідає рівню можливих збитків, що дорівнює розрахунковому прибутку.
Область ризику, більш загрозливу для підприємця, називають зоною критичного ризику.
Зона критичного ризику характеризується небезпекою випадкових збитків, розміри яких перевищують величину очікуваного прибутку аж до розмірів повної розрахункової величини очікуваної виручки від підприємництва, що є сумою затрат та прибутку, тобто невідшкодованої втрати усіх засобів, що вкладені в справу.
Підприємець не тільки не отримує ніякого доходу, але й зазнає збитків у сумі всіх безплідних затрат.
|
|
Окрім критичного, введемо поняття ще більш загрозливого ризику, який називають катастрофічним.
Зона катастрофічного ризику — область випадкових збитків, що можуть досягти величини, що дорівнює майновому станові підприємця.
Катастрофічний ризик здатний призвести до банкрутства підприємства, його закриття та розпродажу майна. До категорії катастрофічного слід віднести ризик, що пов'язаний з прямою загрозою для життя людей, виникненням екологічних катастроф тощо.
Кожному з запропонованих означень певних зон ризи у слід поставити відповідні кількісні показники, критерії ризику. Такими показниками можуть бути ймовірність певного рівня збитків (ступінь ризику) або ж те, що збитки (ризик) виявляться вищими за якийсь певний рівень.
Щоб одержати кількісне тлумачення зазначених підходів, побудуємо варіаційний ряд рівня збитків:
Возможный уровень
убытков (х) х1 х2 х3 х4 х5