double arrow

Аналіз прибутку й рентабельності з використанням міжнародних стандартів


У закордонних країнах для забезпечення системного підходу при вивченні факторів зміни прибутку й прогнозування її величини використовують маржинальный аналіз, в основі якого лежить маржинальный дохід.

Маржинальный дохід (МД) – це прибуток у сумі з постійними витратами (А).

МД = П + А,

звідки

П = МД – А.

За допомогою формули можна розрахувати суму прибутку, якщо відомі величини маржинального доходу й постійних витрат.

Дуже часто при визначенні суми прибутку замість маржинального доходу використовується виторг (РП) і питома вага маржинального доходу в ній (Ду).

Оскільки ,

То .

Дана формула успішно застосовується тоді, коли необхідно проаналізувати прибуток від реалізації декількох видів продукції.

При аналізі прибутку від реалізації одного виду продукції можна застосовувати модифіковану формулу визначення прибутку, якщо відомо кількість проданої продукції й ставка маржинального доходу (Дс) у ціні за одиницю продукції:

де В – змінні витрати за одиницю продукції.

Остання формула дозволяє визначити зміну суми прибутку за рахунок кількості реалізованої продукції, ціни й рівня змінних і постійних витрат.

Методика аналізу прибутку трохи ускладнюється в умовах байстрюк виробництва, коли крім перерахованих факторів необхідно враховувати й вплив структури реалізованої продукції.

У закордонних країнах для вивчення впливу факторів на зміну суми прибутку при багатономенклатурному виробництві використовується модель

.

Середня доля маржинального доходу у виторзі ( ) у свою чергу залежить від питомої ваги кожного виду продукції в загальній сумі виторгу (УДi) і долі маржинального доходу у виторзі по кожному виробі (відношення ставки маржинального доходу до ціни):

; .

Після цього факторна модель прибутку від реалізації продукції буде мати вигляд

.

Вона дозволяє встановити зміну прибутку за рахунок кількості (обсягу) реалізованої продукції, її структури, відпускних цін, питомих змінних витрат і постійних витрат підприємства.

Методика аналізу рентабельності по системі «директ-кост» буде здійснюватися з використанням наступної факторної моделі

.

Для аналізу рентабельності витрат у цілому по підприємству використовуємо наступну факторну модель:

.

Послідовно заміняючи плановий (базисний) рівень кожного факторного показника на фактичний і порівнюючи результат розрахунку до й після заміни кожного фактора, можна визначити зміну рівня рентабельності за рахунок обсягу реалізованої продукції РПобщ, її структури (УДi), ціни (Ц), питомих змінних витрат (В) і суми постійних витрат (А).

Аналогічним чином виробляється аналіз рентабельності продажів (підприємницької діяльності):

.

Аналіз рентабельності інвестованого капіталу виробляється по наступній факторній моделі:

де Пб – балансова сума прибутку;

ИК – середньорічна сума інвестиційного капіталу;

– сума обороту (собівартість реалізованої продукції);

Кзаг – коефіцієнт оборотності капіталу (відношення суми обороту до середньорічної суми капіталу);

ВФР – позареалізаційні фінансові результати.

Аналогічним чином виробляється аналіз рентабельності й у тому випадку, якщо коефіцієнт оборотності капіталу розрахований не по дебетовому, а по кредитовому обороту рах.46, тобто по виторгу. Тоді факторна модель рентабельності інвестиційного капіталу буде мати вигляд

Перевага розглянутої методики аналізу показників прибутку рентабельності полягає в тому, що при її використанні враховується взаємозв’язок елементів моделі, зокрема обсягу продажів, витрат і прибутку. Це забезпечує більше точне вирахування впливу факторів і, як наслідок, більше високий рівень планування й прогнозування фінансових результатів. Використання цього методу у фінансовому менеджменті вітчизняних підприємств дозволить більш ефективно управляти процесом формування фінансових результатів. Однак це стане можливим тільки за умови організації планування й обліку витрат підприємств по системі «директ-костинг», тобто їхнього угруповання на постійні й змінні.

Резюме

Величина прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, збутової й комерційної діяльності підприємства, інакше кажучи, ці показники характеризують всі сторони господарювання.

У процесі аналізу необхідно вивчити склад прибутки від звичайної діяльності, її структуру, динаміку й виконання плану за звітний рік. При вивченні динаміки прибутку необхідно враховувати інфляційні фактори зміни її суми. Для цього виторг необхідно скорегувати на середньозважений ріст цін на продукцію підприємства в середньому по галузі, а собівартість товарів, продукції (робіт, послуг) зменшити на їхній приріст у результаті підвищення цін на спожиті ресурси за аналізований період.

Структура товарної продукції може робити як позитивний, так і негативний вплив на суму прибутку. Якщо збільшиться доля більше рентабельних видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте, і навпаки, при збільшенні питомої ваги низькорентабельної збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться.

Собівартість продукції й прибуток перебувають в обернено пропорційній залежності Середньореалізаційна ціна одиниці продукції розраховується шляхом розподілу виторгу від реалізації відповідного виробу на обсяг продажів. На зміну її рівня впливають наступні фактори: якість реалізованої продукції, ринки збуту, кон’юнктура ринку, інфляційні процеси.

Якість товарної продукції – один з основних факторів, від якого залежить рівень середньої ціни реалізації. За більше високу якість продукції встановлюються більше високі ціни й навпаки.

Виконання плану по прибутку в значній мірі залежить від фінансових результатів діяльності, не пов’язаних з реалізацією продукції. Це фінансові результати, отримані від операційних, позареалізаційних операцій і надзвичайних обставин.

Аналіз зводиться в основному до вивчення динаміки й причин отриманих збитків і прибутку по кожному конкретному випадку. Збитки від виплати штрафів виникають у зв’язку з порушенням окремими службами договорів з іншими підприємствами, організаціями й установами. При аналізі встановлюються причини невиконаних зобов’язань, приймаються міри для запобігання допущених помилок.

Зміна суми отриманих штрафів може відбутися не тільки в результаті порушення договірних зобов’язань постачальниками й підрядниками, але й через ослаблення фінансового контролю у відношенні їх. Тому при аналізі даного показника варто перевірити, чи у всіх випадках порушення договірних зобов’язань були пред’явлені постачальникам відповідні санкції.

Збитки від списання безнадійної дебіторської заборгованості виникають звичайно на тих підприємствах, де постановка обліку й контролю за станом розрахунків перебуває на низькому рівні. Прибутки (збитки) минулих років, виявлені цього року, також свідчать про недоліки бухгалтерського обліку.

Особливої уваги заслуговують доходи по цінним паперам (акціям, облігаціям, векселям, сертифікатам і т.д.). Підприємства-власники цінних паперів одержують певні доходи у вигляді дивідендів. У процесі аналізу вивчається динаміка дивідендів, курсу акцій, чистого прибутку, що доводиться на одну акцію, установлюються темпи їхнього росту зниження.

На закінчення аналізу розробляються конкретні заходи, спрямовані на попередження й скорочення збитків і втрат від даних видів діяльності.

Питання для самоконтролю:

1 По яких напрямках проводиться аналіз прибутку?

2 Яке значення має аналіз складу прибутку в динаміку?

3 У якій послідовності проводиться аналіз прибутку від звичайних видів діяльності?

4 Які фактори впливають на зміну прибутку від продажів?

5 З якою метою проводиться аналіз середньореалызацыйних цін?

6 У чому складається суть аналізу фінансових результатів від інших видів діяльності?

7 По яких напрямках проводиться аналіз рентабельності?

8 По яких напрямках проводиться аналіз розподілу й використання прибутку?

9 На яких принципах будується аналіз прибутку в системі «директ-костинг»?

Література:

1 Прыгина Л. В. Экономический анализ предприятия: учебник / Прыкина Л. В. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 407 с.

2 Решецкий В. И. Экономический анализ и расчет инвестиционных проектов : учебное пособие / Решецкий В. И. – Калининград : Янтарный сказ, 2001. – 477 с.

3 Рижиков В. С. Проектний аналіз : навчальний посібник / Рижиков В. С., Яковенко М. М., Латишева О. В., Дегтярьова Ю. В., Щелокова А. Л., Коваленко О. О. – К. : ЦУЛ, 2007. – 384 c.

4 Русак Н. А. Экономический анализ в уловиях самофинансирования предприятий / Русак Н. А. – Минск : Беларусь, 1989. – 239 с.

5 Тарасенко Н. В. Економічний аналіз : навчальний посібник / Тарасенко Н. В. – 4-те вид., стер. – Львів : Магнолія плюс, 2006. – 344 с.



Сейчас читают про: