Методичні рекомендації. В межах даної теми слід розкрити зміст відповідальності держав і фізичних осіб і показати роль цього важливого міжнародно-правового інституту в забезпеченні

В межах даної теми слід розкрити зміст відповідальності держав і фізичних осіб і показати роль цього важливого міжнародно-правового інституту в забезпеченні стабільності функціонування міжнародних відносин.

Розпочати відповідь на перше питання варто з визначення відповідальності, як важливого інституту міжнародного права. При цьому зазначаючи, що у справі підтримки міжнародного правопорядку інститут міжнародно-правової відповідальності відіграє значну роль і є необхідним юридичним засобом забезпечення дотримання норм права, засобом відновлення порушених міжнародних відносин. До підстав міжнародно-правової відповідальності слід назвати порушення міжнародного зобов’язання, тобто вчинення міжнародного правопорушення. Виходячи із вітчизняної доктрини міжнародного права міжнародні правопорушення доцільно розмежувати на міжнародні злочини і злочини міжнародного характеру. В межах цього питання потрібно дати характеристику цих міжнародних правопорушень, а також вказати на їх відмінні ознаки за об’єктом посягання і ступенем їх суспільної небезпеки.

Відповідаючи на друге питання слід зауважити, що міжнародно-правова відповідальність реалізується в конкретних видах (загальний зміст, юридичний характер наслідків за вчинення міжнародного правопорушення) і формах (способи реалізації відповідальності в межах конкретного виду відповідальності). Розрізняють два види відповідальності: політичну і матеріальну. Саме від специфіки міжнародного правопорушення залежить, який вид відповідальності буде застосований. В рамках політичного виду відповідальності варто виділити і охарактеризувати такі форми: репресалії, реторсії, сатисфакції і санкції. Сутністю матеріальної відповідальності слід назвати повну або часткову компенсацію завданих матеріальних збитків. При цьому вказати на форми матеріальної відповідальності: репарації, реституції і субституції. В межах даного питання важливо розглянути питання щодо підстав звільнення від міжнародно-правової відповідальності.

Висвітлюючи третє питання потрібно підкреслити, що суб’єктом відповідальності в міжнародному праві, як правило, виступає держава. При цьому держава розглядається як єдине ціле незалежно від того, який орган держави вчинив правопорушення. Держава відповідає за всі свої органи, так само як і за діяння посадових та інших уповноважених осіб. Особливу увагу слід звернути на положення Проекту статей щодо відповідальності держав 2001 року, що визначає кваліфікаційні умови за яких поведінка будь-якого органу, особи або установи повинна розглядатися діяння самої держави відповідно до міжнародного права.

Завершуючи роботу над темою необхідно звернутися до питання відповідальності фізичних осіб, що займає особливе місце в міжнародному праві. Важливо вказати, що індивідуальну відповідальність передбачають деякі міжнародні конвенції, Статути створених міжнародних трибуналів щодо Югославії і Руанди і положення Статуту Міжнародного кримінального суду. Особливу увагу слід звернути на діяльність Міжнародного кримінального суду, проблеми співвідношення положень Статуту та національного законодавства України, зокрема Конституції України.

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Абдулаев М.И. Международно-правовая ответственность за нарушения прав и свобод человека // Право и образование. – 2004. - № 4. – С. 54 – 63.

2. Антонович М. Міжнародне публічне право: Навчальний. посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Вид. Дім “КМ Академія”, “Алерта”, 2003.

3. Баймуратов М. О. Міжнародне право: Підручник. – Суми: ВТД «Університетська книга»; Одеса: «Астропринт», 2006.

4. Блищенко И.П., Фисенко И.В. Международный уголовный суд. - М.: Закон и право. ЮНИТИ, 1998.

5. Висновок Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Президента України про надання висновку щодо відповідності Конституції України Римського Статуту Міжнародного кримінального суду // Вісник Конституційного Суду України. - 2000. - № 4. - С. 35 - 44.

6. Грищенко К. Міжнародний кримінальний суд - універсальний механізм міжнародного карного правосуддя // Український часопис міжнародного права. - 2003. - № 4. - С. 9 – 13.

7. Дремина Н. Международный уголовный суд: проблемы юрисдикции // Український часопис міжнародного права. - 2003. - № 4. - С. 76 – 87.

8. Зелинская Н. Международное преступление как основание международной уголовной ответственности индивидов // Український часопис міжнародного права. - 2003. - № 4. - С. 93 – 99.

9. Лукашук И.И. Право международной ответственности. – М.: Волстер Клувер, 2004.

10. Іващенко В. Проблеми відповідальності за міжнародні злочини та злочини міжнародного характеру // Юридичний журнал. - 2005. - № 6. - С. 44 - 48.

11. Кибальник А. Ответственность в международном уголовном праве // Уголовное право. - 2003. - № 2. - С. 39 - 41.

12. Колосов Ю.М. Ответственность государств и индивидов за нарушение норм международного гуманитарного права. // Международное гуманитарное право. Актуальные проблемы. Труды академии управления. – М., - 2000. – С. 59 – 65.

13. Коротков И. Международный уголовный суд - современный этап деятельности // Юридическая практика. - 2002. - №39. - С. 11.

14. Касинюк О. Проблемні аспекти юрисдикції Міжнародного кримінального суду // Право України. - 2005. - № 3. - С. 144 – 147.

15. Малиновский А. Международный уголовный суд исключений не предусматривает. Подписание и последующая ратификация Украиной Римского Устава Международного уголовного суда – показатель готовности Украины к международному сотрудничеству // Юридическая практика. – 2001. - № 48. – С. 12.

16. Мацко А. Международный уголовный суд // Персонал. - 2002. - №8. – С. 12 - 16.

17. Мацько А. Міжнародний кримінальний суд (створення та напрям діяльності) // Український часопис міжнародного права. - 2003. - № 4. - С. 70 – 75.

18. Мацько А.С. Міжнародне право: Навчальний посібник. – К.: Міжрегіональна академія управління персоналом, 2002.

19. Миронова В.О. Класифікація злочинів проти миру і безпеки людства // Вісник національного університету внутрішніх справ. – Харків: Вид-во національного університету внутрішніх справ. – 2004. - № 25. – С. 166 – 170.

20. Международное уголовное право / И.П. Блищенко, Р.А. Каламкарян, И.И. Карпец и др. – М.: Наука, 1995.

21. Международное право: Учебник / Отв. ред. Ю.М. Колосов, В.И. Кузнецов. – М.: Международные отношения, 1999.

22. Международное право: Учебник для вузов / Г.В. Игнатенко, В.Я. Суворова, О.И. Туинов и др. Под ред. Г.В. Игнатенко. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Высшая школа, 1999.

23. Международное право: Учебник /Отв. ред. Ю.М. Колосов, Э.С. Кривчиков. – М.: Международные отношения, 2000.

24. О Международном уголовном суде // Зарубежное военное обозрение. – 2001. - № 10. – С. 59 – 60.

25. Палеев М. Организация Объединенных Наций создает Международный уголовный суд // Российская юстиция. – 1997. - № 1. – С. 40 – 43.

26. Проект статей щодо відповідальності держав 2001 року. Міжнародне право в документах / За заг. ред. М.В. Буроменського. – Х.: Вид-во Національного університету внутрішніх справ, 2003.

27. Панов В.П. Международное уголовное право: Учебное пособие. - М.: ИНФРА-М, 1997.

28. Семенов В., Маєвська А. Становлення Міжнародного кримінального суду // Український часопис міжнародного права. - 2003. - № 4. - С. 64 – 69.

29. Сироїд Т.Л. Міжнародне публічне право: Навчальний посібник. – Х.: ТОВ «Прометей-Прес». – 2006.

30. Тимченко Л.А., Тимченко Л.Д. Международное право: Практикум. – Ирпень: Вид-во Академии ГНС Украины, 2002.

31. Черкес М.Ю. Міжнародне право: Підручник. – М.: Т-во “Знання”, 2000.

32. Ярмиш О., Сироїд Т. Реалізація універсальної юрисдикції Міжнародного кримінального суду // Український часопис міжнародного права. - 2003. - № 4. - С. 57 – 60.