І. Актуальність теми. Порівняльний огляд покривів тіла, травної, дихальної і кровоносної ситем хребетних допомагає розкрити конкретні шляхи еволюції цих систем (філогенез) і озброює лікаря історичним розумінням будови людського організму та процесів його індивідуального розвитку.
Важливий методичний аспект вивчення даної теми полягає в тому, що розгляд еволюційних перетваворень кожної із названих систем завершується аналізом вірогідних причин виникнення в їх будові та фукціях філогенетично зумовлених вад розвитку.
Філогенетично зумовленими називають такі вади, які за будовою нагадують органи предків або родинних сучасних груп хордови і хребетних. Напрклад, збереження у дорослої людини нижніх або поперекових ребер, незаростання після народження дитини боталової протоки, природжені нориці шиї (рудименти зябрових щілин), поява двох дуг аорти, транспозиція аорти і легеневого стовбура (аорта відходить від правого шлуночка, а легеневий стовбур від лівого) та інші. Такі природжені вади за своєю біологічною природою являються атавізмами, тому їх називають атавістичними або анцестральними (від франц. ancetre - предок).
|
|
Появу атавізмив у людини можна зрозуміти виходячи із біогенетичного закону Ф.Мюллера й Е.Геккеля – закону згідно якого в ході індивідуального розвитку (онтогенезу) і особливо в зародковому перїоді живі істоти повторюють найважливіші етапи розвитку всього ряду предкових форм. Повторення ознак дорослих пращурів в онтогенезі Ф.Мюллер назвав рекапітуляцією згідно сучасних даних рекапітуляція предкових структур відбувається в ембріогенезі на базі генних комплексів, успадкованих від батьків, а час рекапітуляцій і рефункцій котролюється обмеженою кількістю регуляторних генів.
У всіх випадках атавізмів визначальними механізмами їх виникнення є незворотні мутації, що прироводять до формування предкового фенотипу, а мутації регуляторних генів, які контролюють швидкість морфогенезу і запуск процесів, направлених на редукцію (рекапітульованих) органів, що в нормі не проявляються в дорослому стані. Причиною філогенетично зумовлених вад розвитку можуть бути не тільки генетичні дефекти, але і порушення процесів реалізації генетичної інформації внаслідок нервових і гормональних розладів вживання алкоголю, наркотиків і дії на організм інших гонадо- і ембріотропних факторів.
Знання причин і механізмів появи у людини атавістичних аномалій розкриває для медицини, а отже і для майбутнього лікаря, реальні можливості для попередження цих аномалій з використанням як традиційних методів і підходів, так і нових які грунтуються на сучасних технологіях і досягненнях ДНК-діагностики і медико-генетичного консультування.
|
|
Із викладеного вище ясно, що порівняльне вивчення систем органів тварин важливо для багатьох областей медицини. Воно допомагає розкрити конкретні шляхи еволюції філогенетично споріднених до людини тварин, пояснити особливості будови людського організму і процесів його індивідуального розвитку. В світлі закономірностей біогенетичного закону стає зрозумілим як послідовність нормального розвитку зародка людини, так і численні його відхилення, різні аномалії і атавізми.
ІІ. Цілі навчання:
Загальна ціль – уміти:
1. Охарактеризувати основні етапи і напрямки еволюції покривів тіла, травної, дихальної і серцево-судинної систем хребетних для правильного розуміння особливостей їх будови у людини та причин онтофілогенетично зумовлених вад розвитку цих систем.
Конкретні цілі – уміти:
1. Визначити загальні для більшості груп організмів закономірності онтогенетичних диференціацій.
2. Трактувати на сучасному рівні суть біогенетичного закону як основу для розуміння взаємовідносин онто- і філогенезу і шляхів еволюційних перетворень.
3. Встановити способи здійснення онтогенезу і філогенезу (принципи філогенетичних перетворень органів і функцій).
4. Показати діалектичний зв’язок між диференціацією і інтеграцією в онтогенезі і філогенезі.
5. Диференціювати гомологічні і аналогічні органи, рудименти і атавізми.
6. Характеризувати особливості будови і функцій покривів тіла, травної, дихальної, серцево-судинної систем кожного класу хребетних.
7. Виявити гомологію і відмінності у будові кровоносних систем різних класів хребетних на таблицях і схемах, які дозволяють простежити основні напрямки еволюційних перетворень.
8. Обґрунтувати походження сонних артерій, дуг аорти і легеневих артерій із закладок зябрових артерій.
9. Характеризувати основні аномалії серця і судин, покривів тіла, травної і дихальної систем людини і можливі механізми їх походження.
ІІІ. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:
А. Література:
Основна:
1. Медична біологія / За редакцією В.П. Пішака, Ю.І. Бажори. Підручник / видання 2-ге, перероблене і доповнене. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2009. – С. 335 – 338, 340 – 346, 356 – 360.
2. Медична біологія / За редакцією проф. В.П. Пішака, Ю.І. Бажори. Підручник.- Вінниця: Нова книга, 2004.- С.331-337, 340-352, 374-383, 389.
3. Биология. В 2-х кн. Учебник для мед.вузов / В.Н. Ярыгин, В.И. Васильева и др./ Под ред. В.Н. Ярыгина. М.: Высшая школа, 2004.- С.56-70, 86-91, 106-125.
4. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія.- К.: «Вища школа», 1992.- С. 210-212, 235-236, 238-239, 244-246.
5. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка»\ Кол. авт.; За ред. проф. В.Ф. Москаленка, проф. О.П. Волосовця, проф. І.Є.Булах, проф. О.П. Яворського, проф. О.В. Романенка, доц. Л.І. Остапюк. - К.: Медицина, 2004.- 368 с.
6. Медична біологія. Посібник з практичних занять / За ред. О.В.Романенка - Київ: «Здоров’я» 2005, С.
Додаткова:
1. Конспекти лекцій.
2. Шмальгаузен И.И. Организм как целое в индивидуальном и историческом развитии. – М.: Наука, 1982 – 383с.
3. В.П. Пішак, О.І. Захарчук. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадамія, 2004.–579с.: іл.
4. Чебышев Н.В., Гринева Г.Г., Козарь М.В., Гуленков С.И. Биология (Учебник). – М.:ВУНМЦ, 2000. – 592 с.
5. Пехов А.П. Биология: медицинская биология, генетика и паразитология / Учебник. Изд.2- е. испр. и доп.- М.: РУДН, 2007. 664с.:ил.
Б. Тестові завдання для перевірки вихідного рівня знань
1. Скільки зябрових дуг закладається у ембріона рептилій?
A. 10;
B. 7;
C. 6;
D. 5;
E. 4.
2. Скільки зябрових дуг закладається у ембріона людини?
|
|
A. 10;
B. 8;
C. 12;
D. 6;
E. 7.
3. Скільки судин виходить із серця риб?
A. 1;
B. 2;
C. 3;
D. 4;
E. 5.
4. З якої пари артеріальних дуг утворюється ліва дуга аорти?
A. 1-ї;
B. 2-ї;
C. 3-ї;
D. 4-ї;
E. 5-ї.
5. Що є попередником справжніх зубів?
A. Кісткова луска риб;
B. Плакоїдна луска;
C. Ганоїдна луска;
D. Кутикула;
E. Хітинізована кутикула.
6. З яких зародкових листків формуються органи дихання хребетних?
A. Ектодерми;
B. Мезодерми;
C. Ентодерми;
D. Ектодерми і мезодерми;
E. Ентодерми і мезодерми;
7. У яких тварин вперше з’явилась діафрагма?
A. Риб;
B. Земноводних;
C. Плазунів;
D. Птахів;
E. Ссавців.
8. У яких тварин вперше з’явились два кола кровообігу?
A. Круглоротих;
B. Риб;
C. Земноводних;
D. Плазунів;
E. Птахів.
9. Де розташовані волосяні сумки?
A. У роговому шарі епідермісу;
B. У сполучній тканині хоріону;
C. У мальпігієвому шарі;
D. У сосочках шкіри;
E. У підшкірній жировій клітковині.
10. У яких тварин права дуга аорти?
A. Риб;
B. Земноводних;
C. Плазунів;
D. Птахів;
E. Ссавців.
11. У яких тварин ліва дуга аорти?
A. Риб;
B. Земноводних;
C. Рептилій;
D. Птахів;
E. Ссавців.
12. Які органи називаються гомологічними?
A. Які мають спільний план будови;
B. Виконують однакові функції;
C. Мають подібну будову і виконують однакові функції;
D. Закладаються з одних і тих самих зародкових листків;
E. Мають спільне походження і подібність у будові.
13. У всіх хордових шкіра походить із:
A. Ектодерми;
B. Ентодерми;
C. Мезодерми;
D. Ектодерми і мезодерми;
E. Ентодерми і мезодерми.
14. У яких тварин гетеродонтна зубна система?
A. Риб;
B. Плазунів;
C. Земноводних;
D. Птахів;
E. Ссавців.
15. Який орган у хребетних виконує дві функції – дихальну і травлення?
A. Язик;
B. М’яке піднебіння;
C. Глотка;
D. А + В;
E. В + С.