Державна влада як інститут конституційного права

Влада — це суспільне відношення, що характеризується здат-п к тю та можливістю одних людей або владних груп досягати здійснення своєї волі іншими людьми або групами (підвладни­ми). Різновидом влади є політична влада, під якою розуміють їладу певної групи людей (еліти) над усім суспільством, що ха­рактеризується використанням у випадку необхідності приму­сових заходів. Вона здійснюється через низку політичних інсти­тутів, правовий статус яких тією або іншою мірою регулюється нормами конституційного права. Такими інститутами є:

• держава;

• система місцевого та іншого (найчастіше — соціально-про­фесійного) самоврядування;

• політичні партії (як правлячі, так і опозиційні);

• інші об'єднання громадян;

• засоби масової інформації;

• іноді — церква та інші релігійні структури¹.

Державна влада — це вид публічної політичної влади, що здійснюється державою та її органами, здатність держави під­порядковувати своїй волі поведінку людей та діяльність об'єд­нань, що знаходяться на її території².

¹ Рыжов В. А., Страшун Б. А. Политические отношения // Конституцион­ ное (государственное) право зарубежных стран: В 4 т.; Тома 1—2. Часть об­ щая / Отв. ред. Б. А. Страшун. - М: БЕК, 2000. - С. 224-225.

² Рабінович П. М. Державна влада // Юридична енциклопедія: В 6 т. / I 'сдкол.: Ю. С. Шемшученко та ін. — К.: Укр. енцикл., 1999. — Т. 2. — С. 85—86.

Глава VII

Поряд із державною владою складовими публічної влади є влада народу (безпосереднє народовладдя, що здійснюється че­рез вибори, референдуми) та місцеве самоврядування¹.

Відмежувати державну владу від інших різновидів публіч­ної влади можна за такими ознаками:

1) у кожній країні існує тільки одна державна влада;

2) державна влада поширюється на всіх членів суспільства;

3) державна влада може розв'язувати загальносуспільні проб­леми;

4) вона має у своєму розпорядженні такий особливий меха­нізм та апарат, яких не мають інші;

5) державна влада встановлює загальнообов'язкові, формаль­но визначені для всього населення правила поведінки — юри­дичні (правові) норми;

6) ця влада характеризується суверенністю (суверенітетом), тобто верховенством, повнотою, неподільністю, самостійністю, формальною незалежністю від влади будь-якої організації або особи як у даній країні, так і за її межами².

Відповідно до частин 2, 3, 4 ст. 5 Конституції України носі­єм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. На­род здійснює владу безпосередньо і через органи державної вла­ди та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змі­нювати конституційний лад в Україні належить виключно на­родові і не може бути узурповане державою, її органами або по­садовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу.

Положенням частин 2, 3, 4 ст. 5 Конституції України дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Су­ду України від 05.10.2005 р. № 6-рп/2005³. Так, положення ч. 2

¹ Погорімо В. Ф. Публічна влада // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Ред- кол.: Ю. С Шемшученко та ін. - К.: Укр. енцикл., 2003. - Т. 5. - С 196.

² Рабіиович П. М. Зазнач, праця. — С 85—86.

³ Рішення Конституційного Суду України (у справі за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень ч. 1 ст. 103 Конституції України в контексті положень її статей 5, 156 та за конституційним зверненням громадян Галайчука Вадима Сергійовича, Под- горної Вікторії Валентинівни, Кислої Тетяни Володимирівни про офіційне тлумачення положень частин 2, 3, 4, ст. 5 Конституції України) (справа про здійснення влади народом) від 05.10.2005 р. № 6-рп/2005 // Урядовий кур'єр. — 2005. - 19 жовтня.

Конс титуційно-правові основи... держа вної влади в Україні 307

ОТ. 5 Конституції України «носієм суверенітету і єдиним джере-іі їм влади в Україні є народ» треба розуміти так, що в Україні ВСЯ влада належить народові. Влада народу є первинною, еди­нит і невідчужуваною та здійснюється народом шляхом віль­ного волевиявлення через вибори, референдум, інші форми без­посередньої демократії у порядку, визначеному Конституцією та 1.1 конами України, через органи державної влади та органи міс­цевого самоврядування, сформовані відповідно до Конституції 1.1 законів України. Результати народного волевиявлення у ви-иіачених Конституцією та законами України формах безпосе-редньої демократії є обов'язковими.

Положення ч. З ст. 5 Конституції України «право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами» треба розуміти так, що тільки народ має право безпосередньо шляхом всеукраїнського референдуму ви­значати конституційний лад в Україні, який закріплюється Кон-і і птуцією України, а також змінювати конституційний лад уне-ішиям змін до Основного Закону України в порядку, встанов-Юному його розділом XIII.

Положення ч. 4 ст. 5 Конституції України «ніхто не може узурпувати державну владу» слід розуміти як заборону захоп-ІЄННЯ державної влади шляхом насилля або в інший неконсти­туційний чи незаконний спосіб органами державної влади та ор-і імами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, гро­мадянами чи їх об'єднаннями.

§ 2. Конституційні загальні засади