Главами

4) до набуття повноважень народного депутата брав участь у ревізії, аудиторській чи іншій перевірці, результати якої стали підставою для створення тимчасової слідчої комісії.

Народний депутат, кандидатуру якого запропоновано депу­татською фракцією до складу тимчасової слідчої комісії, зобов'я­заний повідомити Верховну Раду про неможливість брати участі) у роботі тимчасової слідчої комісії за наявності підстав, зазна­чених вище.

Народний депутат за погодженням із відповідною депутат­ською фракцією може бути обраний членом лише однієї тимча­сової слідчої комісії.

У разі ненадання тимчасовою слідчою комісією звіту Верхов­ній Раді у визначений Верховною Радою термін повноваження такої комісії вважаються припиненими з наступного дня після дня закінчення терміну подання тимчасовою слідчою комісією звіту. Про це оголошує Голова Верховної Ради України на пле­нарному засіданні Верховної Ради.

Результати розслідування тимчасова слідча комісія викла­дає в письмовому звіті, який має містити висновки і пропозиції про:

1) факти й обставини, які стали підставами для проведення розслідування;

2) відомості чи обставини, встановлені тимчасовою слідчою комісією, і докази, якими це підтверджується;

3) відомості чи обставини, що не підтвердилися;

4) факти й обставини, які не були перевірені, і причини цього.

У пропозиціях тимчасової слідчої комісії зазначається, яким чином мають бути використані висновки тимчасової слідчої ко­місії в разі прийняття Верховною Радою рішення щодо них. Пропозиції тимчасової слідчої комісії викладаються у проекті постанови чи іншого акта Верховної Ради і вносяться на роз­гляд Верховної Ради народними депутатами — членами тимча­сової слідчої комісії.

За результатами розгляду висновків і пропозицій тимчасо­вої слідчої комісії Верховна Рада може прийняти такі рішення:

1) взяти до відома висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії;

2) припинити повноваження тимчасової слідчої комісії;

3) продовжити роботу тимчасової слідчої комісії на визна­чити Верховною Радою строк, але не більше одного року з дня и утворення.

І Іри розгляді висновків і пропозицій тимчасової слідчої ко-миіі Верховна Рада в разі необхідності вирішує питання щодо:

1) направлення матеріалів тимчасової слідчої комісії до Ге­неральної прокуратури України для їх вивчення та відповідно-щ реагування;

2) направлення висновків тимчасової слідчої комісії Прези­денту України, Прем'єр-міністру України;

3) направлення висновків тимчасової слідчої комісії для реа-і \ и.іння відповідному державному органу, органу місцевого са­мі інрядування чи посадовій особі згідно із законом;

А) публікації висновків тимчасової слідчої комісії в газеті «Голос України».

Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії не є вирі-ін.ільними для слідства і суду.

І Іовноваження тимчасової слідчої комісії припиняються:

1) одночасно з прийняттям Верховною Радою остаточного Ышення щодо результатів роботи цієї комісії;

2) у разі ненадання тимчасовою слідчою комісією звіту Вер-ВВНІй Раді у визначений Верховною Радою термін;

3) у разі припинення повноважень Верховної Ради відпо-ІІдного скликання, якою утворено тимчасову слідчу комісію.

Верховна Рада заслуховує звіт про діяльність тимчасової і Ііідчої комісії в будь-який час не пізніше встановленого тер­міну для її діяльності або на вимогу тимчасової слідчої комісії |.,піііие цього строку, але не більше двох разів за весь термін її діяльності.

Для здійснення своїх контрольних повноважень парламен-і п можуть створювати особливі органи та призначати спеціаль­нії х посадових осіб. В Україні ними є:

Рахункова палата України, яка відповідно до ст. 98 Консти-iv ції України здійснює контроль від імені Верховної Ради Украї­ни за надходженням коштів до Державного бюджету України і л їх використанням. Правові основи діяльності Рахункової па-і.иіі, її статус, функції, повноваження та порядок їх здійснен­нії визначається Законом України «Про Рахункову палату» від І 1.07.1996 p., зі змінами

Ouu

і лава viii

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, який відповідно до ст. 101 Конституції України призначається для здійснення парламентського контролю за додержанням консти­туційних прав і свобод людини і громадянина. Статус Уповно­важеного визначається Законом України «Про Уповноважено­го Верховної Ради України з прав людини» від 23.12.1997 р.¹