ди. Члени парламенту наділені спеціальною право- та дієзд;іт ністю1.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про статус народ ного депутата України» від 17.11.1992 р., зі змінами і доповнсн нями, народним депутатом України є обраний відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» пред ставник Українського народу у Верховній Раді України і уповпо важений ним протягом строку депутатських повноважень здіііс нювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України.
У ч. З ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що народний депутат відповідальний за свою депутатську діяльність перед Українським народом як уповноважений ним представник у Вер ховній Раді України.
Характеристика народного депутата України як представ ника Українського народу означає, що українські парламентарі мають вільний мандат, який передбачає, що народний депутат України є представником усього народу і ніхто не вправі давати йому зобов'язуючі накази. Відповідно до ч. З ст. 1 Закону України «Про статус народного депутата України» при виконанні своїх повноважень народний депутат керується Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі.
При цьому наявність вільного мандата не означає, що депутат не підтримує зв'язків з виборцями. Відповідно до ст. 7 зазначеного Закону народні депутати, обрані в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, здійснюють зв'язок з виборцями, які мешкають на території України, у порядку персонального представництва, визначеному депутатськими фракціями (групами) Верховної Ради України відповідно до закону. Народний депутат згідно із законом розглядає звернення виборців, а також від підприємств, установ, організацій, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднані, громадян, вживає заходів щодо реалізації їх пропозицій і законних вимог, інформує виборців про свою депутатську діяльність
Рыжов В. А., СтрашунБ.А. Законодательная власть: парламент// Конституционное (государственное) право зарубежных стран: В 4 т.; Тома 1—2. Часть общая / Отв. ред. Б. А. Страшун. - М.: БЕК, 2000. - С. 500-501.






