України

Відповідно до ч. 1 ст. 105 Конституції України Президент України користується правом недоторканності на час виконан­ня повноважень. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 10.12.2003 р. № 19-РП/2003¹ це положення означає, що Президент України на час виконання повноважень не несе кримінальної відповідальності, проти нього не може бути пору­шено кримінальну справу.

Звання Президента України охороняється законом і збері­гається за ним довічно, якщо тільки Президента України не бу­ло усунено з поста в порядку імпічменту.

Відповідно до ст. 108 Конституції України Президент Украї­ни виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України.

Повноваження Президента України припиняються достро­ково у разі:

1) відставки;

2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

3) усунення з поста в порядку імпічменту;

4) смерті.

Відставка Президента України набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України (ст. 109 Конституції України).

Неможливість виконання Президентом України своїх пов­новажень за станом здоров'я має бути встановлено на засіданні Верховної Ради України і підтверджено рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмово­го подання Верховного Суду України — за зверненням Верхов­ної Ради України і медичного висновку (ст. ПО Конституції України).

¹ Рішення Конституційного Суду України від 10.12.2003 р. № 19-рп/2003 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень ч. 1 ст. 105, ч. 1 ст. 111 Конституції України (справа щодо недоторканності та імпічменту Президента України) // Офі­ційний вісник України. - 2003. - № 51 (02.01.2004) (ч. 1). - Ст. 2704.

Конституційно-правовий статус Президента України 451

Відповідно до ст. 111 Конституції України Президента Украї-ни може бути усунено з поста Верховною Радою України в по­рядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або ін­шого злочину¹.

Конституції країн з республіканською формою правління, як правило, закріплюють загальний принцип політичної невідпо-иідальності президента (хоча, наприклад, словацька конституція передбачає політичну відповідальність президента). Можливість же юридичної відповідальності президента за правопорушен­ня не виключається. І, у випадку вчинення такого правопору­шення, щодо президента застосовується процедура імпічменту, сутність якої полягає у тому, що президент усувається з поса­ди. Це зумовлює втрату імунітету і відкриває шлях для подаль­шого судового переслідування такої особи у звичайному поряд­ку². У Рішенні Конституційного Суду України від 10.12.2003 р. № 19-рп/2003 зазначено, що конституційна процедура розслі­дування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту здійснюється без порушення проти нього кримінальної справи, оскільки імпічмент у системі кон­ституційних інститутів за своєю правовою природою є позасу-довим конституційним процесом, за змістом якого парламент у разі вчинення злочину Президентом України може достроково припинити його повноваження, усунувши з поста. Процедура ім­пічменту є єдиним способом притягнення Президента України до конституційної відповідальності.

Відповідно до ст. 111 Конституції України питання про усу­нення Президента України з поста в порядку імпічменту ініці-

¹ У літературі з конституційного права висловлюється пропозиція про тс, щоб установити як підставу для дострокового припинення повноважень Президента України в порядку імпічменту порушення ним Конституції Украї­ ни та законів, а також пропонується доповнити Конституцію України поло­ женням про можливість дострокового припинення повноважень Президента України за рішенням всеукраїнського референдуму (див. Мельник О. В. Консти­ туційно-правова відповідальність вищих органів державної влади: Автореф. ДИС.... канд. юрид. наук / КНУ імені Тараса Шевченка. — К., 2000. — С. 11—12; Агафонов С. А. Інститут Президента в системі державної влади України: Авто­ реф. дис.... канд. юрид. наук/ КНУ імені Тараса Шевченка. — К, 2003. — Є. 10).

² Рыжов В. А., Страшун Б. А. Законодательная власть: парламент // Кон- СТИТуционное (государственное) право зарубежных стран: В 4 т.; Тома 1—2. Часть общая / Отв. ред. Б. А. Страшун. - М.: БЕК, 2000. - С. 574.

452 Глава IX

Конституційно-правовий статус Президента України 453

юється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Для проведення розслідування Верховна Рада України ство­рює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої вклю­чаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.

Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розгляда­ються на засіданні Верховної Ради України.

За наявності підстав Верховна Рада України не менш як дво­ма третинами від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України.

Рішення про усунення Президента України з поста в поряд­ку імпічменту приймається Верховною Радою України не менш як трьома четвертими від її конституційного складу після пере­вірки справи Конституційним Судом України і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розсліду­вання і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачу­ється Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину.

У літературі з конституційного права зазначається раціо­нальність законодавчого врегулювання питання стосовно про­цедури імпічменту Президента України у вигляді Закону Украї­ни «Про імпічмент Президента України» та спрощення процеду­ри усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, оскільки існуючий порядок її проведення, передбачений ст. 111 Конституції України, настільки ускладнений, що на практиці усунути Президента з поста в порядку імпічменту проблема­тично¹.

У разі дострокового припинення повноважень Президен­та України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 Конституції України виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України поклада­ється на Голову Верховної Ради України. Голова Верховної Ра­ди України в період виконання ним обов'язків Президента Украї­ни не може здійснювати повноваження, передбачені пунктами 2,

' Силенко Л. М. Конституційні основи системи стримувань і противаг як засіб організації та функціонування державної влади в Україні: Автореф. дис.... канд. юрид. наук / КНУ імені Тараса Шевченка. — К., 2000. — С 15—16.

(і-8, 10-13, 22, 24, 25, 27, 28 ч. 1 ст. 106 Конституції України (ст. 112 Конституції України).

У разі дострокового припинення повноважень Президен­та України вибори Президента України проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень (ч. 5 ст. 103 Конституції України). Президент України, обраний на позачер­гових виборах, складає присягу у п'ятиденний строк після офі­ційного оголошення результатів виборів (ч. 5 ст. 104 Конститу­ції України).

Контрольні питання та завдання

1. Дайте загальну характеристику інституту президента.

2. Проаналізуйте, як відбувається становлення інституту пре­зидента в Україні. Охарактеризуйте місце Президента Украї­ни в системі органів державної влади України.

3. Який порядок обрання Президента України?

4. Які функції і повноваження виконує Президент України? Охарактеризуйте їх. Порівняйте обсяг повноважень Прези­дента України до прийняття Закону України «Про внесен­ня змін до Конституції України» від 08. 12. 2004 р. та після набуття цим Законом чинності.

5. Визначте та охарактеризуйте підстави дострокового припи­нення повноважень Президента України.