Міі цене самоврядування в Україні

І) коріння місцевого самоврядування в тій владі, джерелом щыч с парод (ч. 2 ст. 5 Конституції України), а не його части- Щ і ромада;

і) обсяг повноважень місцевого самоврядування визначаєть-і н іа принципом «дозволено лише те, що передбачено законом» і І! ст. 19 Конституції України), який притаманний органам ■ |>жаніюї влади;

.!) збереження місцевого самоврядування на регіональному ■НІ районних та обласних рад ^;

4) Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» II одить з того, що, якщо територіальна громада буде нездат­ні ні і здійснювати своє право на місцеве самоврядування, то во­ни ідіііснюватиметься під егідою органів і посадових осіб місце-

....самоврядування. При цьому суб'єкт, який встановлювати-

I.... можливість такого здійснення, не визначений.

()тже, обрана в Україні модель місцевого самоврядування не.і 11 мас з порядку денного необхідності подальшого осмислення

їм.... явища, а відтак і пошуку більш досконалого варіанта міс-

Ііпіого самоврядування з урахуванням аналізу практики його функціонування в нашій країні та за її межами².

У науці конституційного права виділяють дві системи демо-• |..і нічної організації влади на місцях:

• <інгло-американська система (англосаксонська, англійська) (незважаючи на назву, її дотримуються не тільки країни иідповідної правової системи) характеризується наявністю місцевого самоврядування на всіх рівнях нижче держави, суб'єкта федерації або державно-автономного регіону;

• свропейська система (континентальна, французька) харак­теризується поєднанням місцевого самоврядування з міще­ним управлінням. Поєднання це може бути різним. При цьо­му на місцеві органи управління покладаються певні функ­ції щодо місцевого самоврядування:

- адміністративна опіка, яка передбачає, що рішення орга­нні місцевого самоврядування не можуть набути чинності, поки Не будуть схвалені місцевим адміністратором, призначеним або

¹ Основи муніципального права України: Навч. посібник / За ред. М. І. Кор­ пії мка. - К., 2000. - С 28.

² Батанов О. В. Зазнач, праця. — С. 53—55.

Глава хні

Місцеве самоврядування в Україні

уповноваженим згори. Сьогодні система адміністративної опім

ЗуСТрІЧаЄТЬСЯ ДОСИТЬ рІДКО, ЯВЛЯЮЧИ Собою ПереЖИТОК біорп

кратичної централізації;

— адміністративний нагляд, який обмежується перевірити тільки законності рішень органів місцевого самоврядування. 11< > ва тенденція полягає в тому, що адміністратор може оспори 11 рішення лише в судовому порядку¹.

Важливо наголосити на тому, що предметом діяльності ми цевого самоврядування є саме питання місцевого значення. В де мократичних державах стосовно ролі органів місцевого самопрн

дування діє доктрина «муніципальна влада — поза політико

Це означає, що органи місцевого самоврядування не мають іш рішувати політичні питання, оскільки вирішення політичних питань торкається інтересів усієї держави, а отже, не може ма 11 виключно місцевого значення. Разом із тим, це, звичайно, щ означає, що органи місцевого самоврядування не зазнають nfl літичного впливу. Це просто неможливо, оскільки частина з НИ обирається за партійними списками від відповідних політичніїч партій². На жаль, у реальності сучасної України наявні приклі ди такої діяльності органів місцевого самоврядування, яка м;н відверто політичний характер, а іноді і здійснюється з переш і щенням наданих законодавством повноважень (наприклад, при її няття влітку 2006 р. Феодосійською міськрадою рішення, яким було оголошено Феодосію «територією без НАТО»; ухвалення Харківською обласною радою рішення, згідно з яким військо вослужбовці НАТО не мають права знаходитися на території м гіону; низка рішень обласних рад, прийнятих у 2006 р., про на дання російській мові статусу регіональної).

§ 2. Принципи та система місцевого самоврядування в Україні

Місцеве самоврядування в Україні, відповідно до ст. 4 За­кону України «Про місцеве самоврядування в Україні», здій с нюється на принципах:

• народовладдя;

-------------- _—

¹ ОсавелюкА. М. Зазнач, праця. — С 725—727.

² Орлов А. Г. Зазнач, праця. - С 419-420.

• законності;

• гласності;

• колегіальності;

• поєднання місцевих і державних інтересів;

• виборності;

• правової, організаційної та матеріально-фінансової само­стійності в межах повноважень, визначених законами;

• підзвітності та відповідальності перед територіальними гро­мадами їх органів та посадових осіб;

• державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;

• судового захисту прав місцевого самоврядування. Системи місцевого самоврядування у сучасних зарубіжних

країнах будуються на основі адміністративно-територіального устрою країни і можуть охоплювати по вертикалі від двох до м'яти ланок. Крім того, розрізняють системи, побудовані за прин­ципами прямого підпорядкування нижчестоящих органів вище­стоящим (Італія, Франція, ФРН). Поряд із цим, чимало країн Д{(гримуються відверто автономної системи, за якої пряме під­порядкування по вертикалі практично відсутнє, а якщо на прак­тиці здійснюється, то в дуже обмеженій формі (США, Велико­британія).

Іноді діяльність органів місцевого самоврядування постав­ило під прямий контроль спеціальних державних органів. Най­частіше органи місцевого самоврядування підконтрольні орга­нам міністерства внутрішніх справ (Великобританія), в інших країнах може створюватися навіть спеціальний підрозділ у скла­ді уряду (міністерство у справах місцевого самоврядування). 11 деяких країнах (Франція, Італія тощо) в адміністративно-те­риторіальні одиниці призначаються повноважні представники уряду, які здійснюють адміністративний нагляд за діяльністю К і борних органів місцевого самоврядування і їх виконавчих ор­ганів, що ставить ці органи під постійний контроль з боку цент­ральної влади \

На думку О. В. Батанова, в Україні потрібно створити по­стійно діючий державний орган, який на правах міністерства предметно займався б розвитком місцевого самоврядування, процесом роздержавлення та децентралізацією влади, оскільки

Орлов А. Г. Зазнач, праця. — С. 422.

І!(Конституційне право України