Ким були досліджені перші археологічні пам’ятки Трипільської культури?

А А.П. Обертинською

Б Вікернтієм Хвойкою

В В. Шевчуком

Г С.І. Чуйко

13. Палеоліт – це …?

А Епоха кам’яної доби, що датується ХІІ–УІІІ тис. до н.е.

Б Греко-римський період середньовічної історії і культури

В Давній кам’яний вік, найдавніший період людського суспільства

Г Бронзовий вік

14. Велике переселення народів датується…?

А З ІУст. до УІІ ст.

Б З УІ ст. до УІІІ ст.

В З ІІІ ст. до У ст.

Г З У ст. до ХІ ст.

15. До системи словянських антропоморфних божеств належали…?

А Ярило, Афродіта, Зевс, Перун, Коляда, Велес, Купайло, Світовид

Б Ярило, Даждьбог, Перун, Велес, Світовид, Коляда, Купайло, Лада

В Афродіта, Гера, Зевс, Аполлон, Гермес, Діоніс, Посейдон, Коляда

Г Даждьбог, Перун, Гера, Гермес, Ярило, Аполлон, Зевс, Лада.

16. Найстародавніші масові свята, які нагадують народні карнавали, що ретельно вивчали і відтворювали звички тварин і навколишню природу – це:

А Зоофагічні свята

Б Зоомагічні свята

В Тотемні свята

17. Відповідно до масштабів святкування святково-обрядові заходи трипільців можна класифікувати на:

А Родоплемінні і народні

Б Родинно-побутові і релігійні

В Родинно-побутові і родоплемінні

18. Головним божеством, якому поклонялися доісторичні жителі в усіх регіонах древнього світу, була:

А Мати Вода

Б Мати Земля

В Мати Сонце

19.

[1] Музичні тріскачки з ребра мамонта, музичні ударники з бивня мамонта, ш умовий браслет з бивня мамонта.

[2] Тотемізм – це одна з первісних форм вірування, для якої характерною є віра в спільне походження й кровну спорідненість людей і тварин чи рослин.

[3] Фетишизм – віра в надприродні властивості неодухотворених предметів, в те, що останні можуть певним чином впливати на життя людини.

[4] Магія – віра в здатність людини особливим чином впливати на інших людей, тварин, рослин, явища природи. В залежності від призначення магія поділяється на декілька видів: виробничу, шкідливу, охоронну, любовну, лікувальну.

[5] Анімізм – віра в існування надприродних істот, що міститься в яких-небудь тілах (душа) або діють самостійно (духи).

[6]Від слова «зоофаги» – організми, що живляться тваринною їжею.

[7] Когерентність (від лат. cohaerens — що знаходиться в зв'язку) – погоджене протікання в часі декількох коливальних або хвилевих процесів, що виявляється при їх складанні.

[8] Тотем – тварина або рослина, що була об’єктом релігійного культу роду або племені як його родоначальник і охоронець.

[9] Деякі джерела трактують періодизацію інакше: початковий: 5300—4000 до н.е. (румунське Прикарпаття); ранній: 4000–3600 до н.е. (Прутсько-Дністровське межиріччя); середній: 3600—3100 до н.е. (Дністро-Бузьке межиріччя); пізній: 3100–2500 до н.е. (Дністро-Дніпровське межиріччя)

[10] Кам'яна́ Моги́ла – світова пам'ятка древньої культури в Україні поблизу Мелітополя смт. Мирне у Запорізькій області над річкою Молочною, Національний історико-археологічний заповідник. Великий могилоподібний пагорб, що тисячоліттями служив людям місцем культових церемоній первісних мешканців краю, містить декілька тисяч унікальних стародавніх наскельних зображень – петрогліфів. Малюнки належать до різного часу (від мезоліту до кінця бронзового віку) і являють собою зображення турів, коней, людських стоп і рук та ін.

[11] Основна форма праці – колективна, і тому основою суспільної організації носіїв Трипільської культури був рід, поділений на великі патріархальні сім'ї. Історична доля трипільсь­ких племен ще недостатньо з'ясо­вана. Деякі з них, очевидно, були асимільовані носіями інших культур наприкінці ІІІ тис. до н. е.

[12]Звичайно поселення складалися з 30-40 назем­них жител, розміщених по колу од­не біля одного, могло жити близько 500 чол. На початку піз­нього етапу в басейні Південного Бугу з'явилися поселення-гіганти, що складалися з 1,5 тис. жител. У кожному з них могло мешкати близько 10 тис. чоловік. Внутрішню, центральну частину поселення не забудовува­ли. Були також великі поселення, що складалися з кількасот будин­ків, розміщених кількома концен­тричними колами. У глинобитних житлах, де були вогнища, глиняні печі, лежанки, робочі й обов’язкові культові місця, мешкала сім'я з кіль­кох чоловік.

[13] Ідея – форма духовно-пізнавального відображення певних закономірних зв'язків та відношень зовнішнього світу, спрямована на його перетворення.

[14] Сакральний – священний; той, що стосується релігійного культу й ритуалу.

[15] Подібний обряд принесення людських жертв побіля витоків джерел чи у гірських печерах характерний для багатьох первісних народів: його мали і стародавні Майя, які приносили людські пожертви Богу води Чаку.

[16] Братчина – спільна трапеза повноправних членів громади, влаштована в складчину.

[17] Знайдено залишки обсерваторії V тис. до н. е. в селі Казаровичі на Дніпрі.

[18] Сакральне мистецтво – мистецтво тісно пов'язане з вірою в Бога, релігійними обрядами, релігійним життям, символізмом Божественної сили. Головний чинник, який у ньому домінував протягом всієї історії цього мистецтва, – це символічність. Символ відіграє роль стимулятора для виникнення ідеї у свідомості людини.

[19]При в'їзді в с. Трипілля на Київщині височіє літописна Дівич-гора (ІІІст. до н. е. – ІІ ст. н. е.), на якій було розкопано жертовник богині-діви зарубинецької культури.

[1] Обертинська А.П. Історія масових свят: навч. посіб. / Анеля Петрівна Обертинська. — К.: НМК ВО, 1992. — 128 с.

[2] Карнавалы. Праздники: самые красивые и знаменитые / [председатель редакционного комитета М. Аксёнова, ред. группа Т. Каширина, Т. Евсеева]. — М.: Мир энциклопедий, 205. — 184, [1] с.

[3] Чуйко С.І. Святково-обрядова сфера Трипілля // Вісник КНУКіМ. — 2006. — №15. — С. 88-94.