А А.П. Обертинською
Б Вікернтієм Хвойкою
В В. Шевчуком
Г С.І. Чуйко
13. Палеоліт – це …?
А Епоха кам’яної доби, що датується ХІІ–УІІІ тис. до н.е.
Б Греко-римський період середньовічної історії і культури
В Давній кам’яний вік, найдавніший період людського суспільства
Г Бронзовий вік
14. Велике переселення народів датується…?
А З ІУст. до УІІ ст.
Б З УІ ст. до УІІІ ст.
В З ІІІ ст. до У ст.
Г З У ст. до ХІ ст.
15. До системи словянських антропоморфних божеств належали…?
А Ярило, Афродіта, Зевс, Перун, Коляда, Велес, Купайло, Світовид
Б Ярило, Даждьбог, Перун, Велес, Світовид, Коляда, Купайло, Лада
В Афродіта, Гера, Зевс, Аполлон, Гермес, Діоніс, Посейдон, Коляда
Г Даждьбог, Перун, Гера, Гермес, Ярило, Аполлон, Зевс, Лада.
16. Найстародавніші масові свята, які нагадують народні карнавали, що ретельно вивчали і відтворювали звички тварин і навколишню природу – це:
А Зоофагічні свята
Б Зоомагічні свята
В Тотемні свята
17. Відповідно до масштабів святкування святково-обрядові заходи трипільців можна класифікувати на:
|
|
А Родоплемінні і народні
Б Родинно-побутові і релігійні
В Родинно-побутові і родоплемінні
18. Головним божеством, якому поклонялися доісторичні жителі в усіх регіонах древнього світу, була:
А Мати Вода
Б Мати Земля
В Мати Сонце
19.
[1] Музичні тріскачки з ребра мамонта, музичні ударники з бивня мамонта, ш умовий браслет з бивня мамонта.
[2] Тотемізм – це одна з первісних форм вірування, для якої характерною є віра в спільне походження й кровну спорідненість людей і тварин чи рослин.
[3] Фетишизм – віра в надприродні властивості неодухотворених предметів, в те, що останні можуть певним чином впливати на життя людини.
[4] Магія – віра в здатність людини особливим чином впливати на інших людей, тварин, рослин, явища природи. В залежності від призначення магія поділяється на декілька видів: виробничу, шкідливу, охоронну, любовну, лікувальну.
[5] Анімізм – віра в існування надприродних істот, що міститься в яких-небудь тілах (душа) або діють самостійно (духи).
[6]Від слова «зоофаги» – організми, що живляться тваринною їжею.
[7] Когерентність (від лат. cohaerens — що знаходиться в зв'язку) – погоджене протікання в часі декількох коливальних або хвилевих процесів, що виявляється при їх складанні.
[8] Тотем – тварина або рослина, що була об’єктом релігійного культу роду або племені як його родоначальник і охоронець.
[9] Деякі джерела трактують періодизацію інакше: початковий: 5300—4000 до н.е. (румунське Прикарпаття); ранній: 4000–3600 до н.е. (Прутсько-Дністровське межиріччя); середній: 3600—3100 до н.е. (Дністро-Бузьке межиріччя); пізній: 3100–2500 до н.е. (Дністро-Дніпровське межиріччя)
|
|
[10] Кам'яна́ Моги́ла – світова пам'ятка древньої культури в Україні поблизу Мелітополя смт. Мирне у Запорізькій області над річкою Молочною, Національний історико-археологічний заповідник. Великий могилоподібний пагорб, що тисячоліттями служив людям місцем культових церемоній первісних мешканців краю, містить декілька тисяч унікальних стародавніх наскельних зображень – петрогліфів. Малюнки належать до різного часу (від мезоліту до кінця бронзового віку) і являють собою зображення турів, коней, людських стоп і рук та ін.
[11] Основна форма праці – колективна, і тому основою суспільної організації носіїв Трипільської культури був рід, поділений на великі патріархальні сім'ї. Історична доля трипільських племен ще недостатньо з'ясована. Деякі з них, очевидно, були асимільовані носіями інших культур наприкінці ІІІ тис. до н. е.
[12]Звичайно поселення складалися з 30-40 наземних жител, розміщених по колу одне біля одного, могло жити близько 500 чол. На початку пізнього етапу в басейні Південного Бугу з'явилися поселення-гіганти, що складалися з 1,5 тис. жител. У кожному з них могло мешкати близько 10 тис. чоловік. Внутрішню, центральну частину поселення не забудовували. Були також великі поселення, що складалися з кількасот будинків, розміщених кількома концентричними колами. У глинобитних житлах, де були вогнища, глиняні печі, лежанки, робочі й обов’язкові культові місця, мешкала сім'я з кількох чоловік.
[13] Ідея – форма духовно-пізнавального відображення певних закономірних зв'язків та відношень зовнішнього світу, спрямована на його перетворення.
[14] Сакральний – священний; той, що стосується релігійного культу й ритуалу.
[15] Подібний обряд принесення людських жертв побіля витоків джерел чи у гірських печерах характерний для багатьох первісних народів: його мали і стародавні Майя, які приносили людські пожертви Богу води Чаку.
[16] Братчина – спільна трапеза повноправних членів громади, влаштована в складчину.
[17] Знайдено залишки обсерваторії V тис. до н. е. в селі Казаровичі на Дніпрі.
[18] Сакральне мистецтво – мистецтво тісно пов'язане з вірою в Бога, релігійними обрядами, релігійним життям, символізмом Божественної сили. Головний чинник, який у ньому домінував протягом всієї історії цього мистецтва, – це символічність. Символ відіграє роль стимулятора для виникнення ідеї у свідомості людини.
[19]При в'їзді в с. Трипілля на Київщині височіє літописна Дівич-гора (ІІІст. до н. е. – ІІ ст. н. е.), на якій було розкопано жертовник богині-діви зарубинецької культури.
[1] Обертинська А.П. Історія масових свят: навч. посіб. / Анеля Петрівна Обертинська. — К.: НМК ВО, 1992. — 128 с.
[2] Карнавалы. Праздники: самые красивые и знаменитые / [председатель редакционного комитета М. Аксёнова, ред. группа Т. Каширина, Т. Евсеева]. — М.: Мир энциклопедий, 205. — 184, [1] с.
[3] Чуйко С.І. Святково-обрядова сфера Трипілля // Вісник КНУКіМ. — 2006. — №15. — С. 88-94.