Право Європейського Союзу

116) Євросоюз: основні етапи формування. Структура ЄС.

Европейский союз, который насчитывает сегодня в своем составе 15 государств-членов с населением около 380 млн человек3, представляет собой наиболее развитую и совершенную интеграционная группировка в мире. Страны - члены ЕС (за порядком вступления): с 1957 г. - Германия, Франция, Италия, Люксембург, Нидерланды, Бельгия; с 1973 г. - Великобритания, Дания, Ирландия; С 1981 году - Греция; с 1986 г. - Испания, Португалия; с 1995 г. - Финляндия, Австрия, Швеция. На долю этих стран приходится более 25% всего объема мировой торговли, около 1/3 официальных международных ликвидных резервов, 36% средств, направляемых в качестве донорской помощи странам странам4Возникновение ЕС имело целью создание общего рынка и на этой основе повышение экономической стабильности и жизненного уровня. Договор о ЕС определил последо­вательность мероприятий:

1) отмена таможенных пошлин, импортных и экспортных количественных ограничений, а также всех других тор­говых ограничений на пути движения товаров внутри сообщества;

2) введение общего таможенного тарифа и единой торго­вой политики в отношении третьих стран;

3) свободное движение факторов производства (капитала и рабочей силы), свобода создания филиалов на терри­тории ЕС и свободная торговля услугами между стра­нами-участницами;

4) проведение общей аграрной и транспортной политики;

5) создание валютного союза;

6) координация и постепенное сближение экономических политик стран-участниц;

7) унификация налоговых законодательств;

8) выравнивание внутригосударственных правовых норм, имеющих значение для общего рынка.

117) Поняття та класифікація принципів права ЄС

Принцип верховенства. Питання про співвідношення права єс та національного права виник в перші роки існування Євросоюзу. Виникла проблема застосування норм права Євросоюзу країнами-учасницями з дуалістичною системою права (Великобританія, Італія). Застосування дуалістичної концепції до права ЄС означало б, що держави-члени вправі самостійно вирішувати питання про місце і роль відповідних нормативно-правових актів Співтовариств у національному правопорядку. Дане положення суперечить основам інтеграції, створює загрозу цілісності та єдності, а отже, і застосування права ЄС.

Верховенство права ЄС є життєво важливим умовою існування ЄС та розвитку європейської інтеграції. Воно випливає з самої природи права ЄС і не визначається нормами національного права. Правопорядок ЄС є в ієрархічному відношенні вищестоящим по відношенню до національного правопорядку. Верховенство права ЄС має пронизувати і національний правопорядок, визначаючи позицію і ставлення до права ЄС з боку національних судових органів.

Принцип прямої дії. Даний принцип означає безпосередню дію і обов'язкову застосування норм права ЄС на всій території ЄС та щодо всіх суб'єктів європейського права. Норми права ЄС обов'язкові в усій повноті і для всіх государствчленов, інститутів ЄС, фізичних та юридичних осіб, які перебувають під юрисдикцією держав - членів ЄС.

Принцип прямої дії зобов'язує держави-члени безпосередньо застосовувати норми права ЄС незалежно від того, яке ставлення національних владних структур до регулювання на рівні ЄС даних правовідносин.

Принцип прямої дії передбачає, що норми права ЄС наділяють безпосередньо безпосередньо правами і накладають обов'язки на приватних фізичних та юридичних осіб. Кожен, хто вважає, що його права та інтереси порушені в результаті невиконання або неналежного застосування норми права ЄС, може звертатися зазащитой вкомпетентные національні судові органи.

Принцип інтегрованості. Норми права ЄС розглядаються як автоматично інтегровані в національні системи права держав-членів. Принцип інтегрованості означає, що всі норми права ЄС автоматично впроваджуються в національні правові системи. Вони підлягають застосуванню національними урядами та судами у тому ж порядку і в тому ж обсязі, як і відповідні норми національного права. Значення цього принципу особливо важливо для країн з дуалістичним режимом застосування норм міжнародного права.

118) Правовий статус юридичних осіб за правом ЄС

В условиях углубляющегося международного хозяйственного взаимодействия вопросы правового регулирования создания и деятельности юридических лиц по праву ЕС приобретают особое значение. Сообщество предоставляет хозяйствующим субъектам государств-членов ЕС новые организационно-правовые формы юридических лиц по праву ЕС в дополнение к уже существующим национальным. Это позволяет открыть ряд новых возможностей по реструктурированию деятельности европейских предприятий и их выходу на международный уровень.

Разработанные европейскими законодателями организационно-правовые формы юридических лиц по праву ЕС оказались эффективными как для предприятий малого и среднего бизнеса, составляющих большинство в Сообществе, осуществляющих трансграничное перемещение и совместную хозяйственную деятельность без необходимости прибегать к процедуре слияния (например, ЕОЭИ) или путем проведения слияний (например, ЕКО), так и для предприятий крупного бизнеса, стремящихся в целях увеличения эффективности производства и получения прибыли к объединению своего потенциала путем слияния, присоединения и создания совместных предприятий, имеющих национальность различных государств-членов ЕС (например, ЕК).

Основным достоинством остальных юридических лиц по праву ЕС (Европейской ассоциации, Европейского общества взаимопомощи) является возможность переносить место нахождения в пределах Сообщества. Наряду с этим, они имеют те же недостатки, что и ЕК, в частности, проекты соответствующих регламентов содержат большое число отсылок к национальному праву государств-членов ЕС. Однако нормы национального законодательства в данной сфере не были гармонизированы, в отличие от норм акционерного права, на которые опирается ЕК

119) Громадянство ЄС: набуття та припинення

Конспект

120) Правове регулювання взаємовідносин України та ЄС

Соглашение об ассоциации - новое соглашение между Украиной и Европейским Союзом, которое было разработано на замену Соглашения о партнерстве и сотрудничестве.

Переговоры о заключении Соглашения об ассоциации начато 5 марта 2007 года.

Цели Соглашения об ассоциации:

- обновить общие институциональные рамки сотрудничества Украины и ЕС;

- способствовать углублению отношений во всех сферах;

- усилить политическую ассоциацию и экономическую интеграцию на основе взаимных прав и обязанностей.