Тематика самостійного вивчення (4 години). Доведення як обгрунтування істинності одного положення за допомогою іншого шляхом побудови певних міркувань

Доведення як обгрунтування істинності одного положення за допомогою іншого шляхом побудови певних міркувань. Будова доведення: теза як положення, що обгрунтовується; аргумент (логічна основа, підстава) як положення, за допомогою якого обгрунтовується теза, та демонстрація – форма логічного зв^,язку між тезою та аргументом.

Види доведення. Пряме доведення, в якому з аргументу, пов’язаного з певною схемою міркування, безпосередньо випливає висновок, який повністю збігається з тезою. Непряме доведення, його види та роль у ньому антитези. Розділове доведення – непряме доведення, яке полягає в тому, що із розділового судження, до складу якого входить теза, послідовно виключаються всі альтернативи, крім тези. Апагогічне доведення – непряме доведення, в якому з антитези виводять очевидно хибні наслідки.

Спростуванн як обґрунтування хибності будь-якої складової частини доведення. Види спростування: шляхом критики тези, шляхом критики аргументу, шляхом критики демонстрації.

Софізми у дискусії; софізм як навмисне введення в оману. Виникнення софізмів. Парадокс як вмотивоване судження, що суперечить здоровому глузду. Паралогізм як несвідома помилка, та антиномія як неусувна суперечність, що мислиться в законі, ідеї чи доказі. Найбільш відомі парадокси та антиномії давнього часу. Закони логіки, які порушуються у софізмі. Найбільш відомі софізми давнього часу. Свідомо хибні аргументи: “аргумент до фізичної сили”, “вчитель сказав”, “аргумент до натовпі” та інші.

Література (основна)

[1, С.131-150], [5, С.190-227], [6, С.98-102], [7], [ 8, С.19-42][9, С.63-87] [10, С.282-301], [11, С.193-206], [12, С.216-237.], [13, С.239-290.]

Додаткова література до теми 9

1. Александров Д. Н. Риторика: Учебное пособие. – 3-е изд. – М.: Флинта: Наука, 2004. – 624 с.

2. Алексеев Н.С., Макарова З.В. Ораторское искусство в суде. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. – 207 с.

3. Гетманова А. Д. Логика: Словарь и задачник: Учебое пособие для студентов вузов. – М.: Гуманитарное издательство Центр ВЛАДОС, 1998. – С.220-244.

4. Курбатов В. И. Как развить свое логическое мышление. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. – 168 с.

5. Никифоров А. Книга о логике. – М.: Гнозис, - 1996. – С.177-230.

6. Павлова К.Г. Искусство спора: Логико-психологические аспекты. – М. Наука, 1988. – 274 с.

7. Слемнев А.В., Васильков В.Н. Диалектика спора. – М.: Университетское, 1990. – 169 с.

8. Хмыров А.А. Основы теории доказывания. – Краснодар, 1981.

9. Цицерон М. Т. Три трактата об ораторском искусстве. – М.: Наука, 1972.

ВАРІАНТИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ