Класифікація площин

Залежно від положення площини відносно площин проекцій вони поділяються на площини загального положення, площини рівня і проеціюючі (перпендикулярні).

Площини загального положення не перпендикулярні й не паралельні жодній з площин проекцій (рис. 1.21). Вони проеціюються на всі три площини проекцій спотворено (мають меншу величину). Спотворено проеціюються також і кути нахилу площини до площин проекцій. Їх можна визначити за допомогою лінії найбільшого нахилу площини (рис. 1.25).

Проеціюючими називають площини, перпендикулярні одній з площин проекцій (рис. 1.22).

Проеціююча площина зображується на перпендикулярній до неї площині як похила пряма – слід площини, на двох інших площинах проекцій її зображення спотворене.

Слід проеціюючої площини має збірні властивості, тобто одна з проекцій будь-якої фігури, що належить площині, збігається зі слідом площини.

Проеціюючі площини утворюють з однією із площин проекцій кут 90°, сума двох інших кутів дорівнює також 90°, позначення цих кутів такі:

a – кут нахилу площини до горизонтальної площини проекцій;

b – кут нахилу площини до фронтальної площини проекцій;

g – кут нахилу площини до профільної площини проекцій.

Площинами рівня називають площини, паралельні одній і перпендикулярні двом площинам проекцій (рис. 1.23).

Площини рівня проеціюються на одну з площин проекцій у натуральну величину, а на дві інші – у вигляді прямих, паралельних або перпендикулярних осям проекцій.

Слід площини рівня, як і проеціюючої площини, має збірні властивості, тобто на нього проеціюються всі точки, прямі, фігури, які належать даній площині.

Площини рівня також, як і проеціюючі, можна задавати на епюрі тільки одним слідом.