Px 10 Px

де m - є середня квадратична помилка виміру одного напрямку (задається заздалегідь).

Звідси визначається величина Mоп, тобто середня квадратична помилка планового положення опознака за наступною формулою:

Mоп = mx + my.

Як завжди, отриману величину аналізують на допустимість і роблять відповідний висновок, а якщо необхідно, то і перерахунок.

У таблиці №12 наводяться результати обчислень за даною схемою.

Таблица №12

╔═════╤═════╤═════════╤═════════╤═══════╤═════════╤═════════╗

║ №№ │ │ (a) │ (b) │ s │ a │ b ║

╟─────┼─────┼─────────┼─────────┼───────┼─────────┼─────────╢

║ Т1 │ 200 │ +07.055 │ -19.383 │ 6.175 │ +01.142 │ -03.139 ║

║ П36 │ 232 │ +16.254 │ -12.699 │ 4.725 │ +03.440 │ -02.688 ║

║ Т3 │ 265 │ +20.548 │ -01.798 │ 5.350 │ +03.841 │ -00.336 ║

╚═════╧═════╧═════════╧═════════╧═══════╧═════════╧═════════╝

Продовження

╔═════╤═════════╤═════════╤═════════╗

║ №№ │ aa │ ab │ bb ║

╟─────┼─────────┼─────────┼─────────╢

║ Т1 │ +01.305 │ -03.586 │ +09.853 ║

║ ПЗ6 │ +11.833 │ -09.245 │ +07.223 ║

║ Т3 │ +14.751 │ -01.291 │ +00.113 ║

╟─────┼─────────┼─────────┼─────────╢

║ │ +27.889 │ -14.122 │ +17.189 ║

╚═════╧═════════╧═════════╧═════════╝

D = 279.964

Px = 16.288

Py = 10.038

при m = 15" при m = 10"

mx = 0.372 м mx = 0.248 м

my = 0.473 м my = 0.316 м

Mоп = 0.602 м Mоп = 0.401 м

З неї видно, що при заданій середній квадратичній помилці вимірювання напрямів в 15" необхідна точність визначення планового положення опознака не забезпечується, іншими словами розрахункова середня квадратична помилка в плановому положенні опознака більше максимально допустимої (більше 0.5 метра). Отже, потрібно більш точно вимірювати напрямки.

Середня квадратична помилка виміру кута була зменшена до10", передрозрахунок був повторений. Отримано, що 10-тисекундная середня квадратична помилка виміру кута забезпечує задану точність визначення планового положення опознака.

Тут слід зробити деякі висновки. Оскільки комплекс робі з прив'язки опознаків засічками буде, швидше за все, виконуватись одним і тим же кутомірним приладом, теодоліт типу Т15 використовувати не можна - він забезпечить задану точність планового положення опознаків визначених за допомогою багаторазової оберненої засічки, але не змо-же забезпечити необхідну точність планового положення опознаків визначених способом багаторазової прямої засічки. Таким чином необхідно використовувати теодоліти серії Т5 або Т2.

Теодоліт серії Т2, взагалі кажучи, придатний до робіт данного роду, проте доціль-ніше використовувати простіший за конструкцією і в експлуатації прилад серії Т5, наприклад 3Т5КП (технічні характеристики наводяться в таблиці №5).

Таблица №7

╔══════════════════════════════════════════════╗

║ Опознаки, які привязанні способом багатора- ║

║ зової прямої засічки. ║

╠═════════╤═════════╤═══════════╤══════════════╣

║ │ Засічка │ Углы при │ Відстань ║

║ Опознак │ з │ засечке, │ при засічці, ║

║ │ пунктів │ градусы │ км ║

╟─────────┼─────────┼───────────┼──────────────╢

║ │ Т1 │ │ 2.287 ║

║ │ │ 34 │ ║

║ ОПВ6 │ ПЗ11 │ │ 8.150 ║