double arrow

Практичне заняття №9

Тема: Ф’ючерсний контракт

Мета заняття

- закріпити теоретичний матеріал щодо основ ф’ючерсної торгівлі;

- одержати практичні навички розрахунку результату ф’ючерсного контракту;

- опанувати механізмом обчислення рахунків клієнтів щодо ф’ючерсних контрактів.

Питання для обговорення

1. Передумови та чинники виникнення ф’ючерсної торгівлі.

2. Характеристика ф’ючерсних угод, їх переваги.

3. Поняття, види та розрахунок маржі.

4. Порядок розрахунків на ф’ючерсному ринку.

5. Технологія біржової ф’ючерсної торгівлі.

Література: 4,7,8,12,13,14,18,19.

Ф’ючерсний контракт - це стандартизована угода на купівлю або продаж конкретного товару, в конкретні місце і час у майбутньому за ціною, встановленою на вільних біржових торгах у централізованому регульованому місці за правилами цього ринку.

Іншими словами, ф’ючерсний контракт є юридично зафіксованим зобов’язанням доставити у зазначене місце товар стандартної кількості і якості за ціною, узгодженою в торговельній ямі чи кільці товарної біржі протягом часу, зазначеного у контракті.

Особливістю ф’ючерсного контракту є цілковита стандартизація всіх його параметрів, за винятком ціни, що встановлюється шляхом попиту та пропозиції.

Стандартизація ф’ючерсного контракту означає уніфікацію таких його умов, як споживча вартість товару, базисна якість і розмір доплат за відхилення від неї, умови і термін поставки, форма оплати, санкції за порушення умов контракту, порядок арбітражу тощо.

Кожний контракт представлений двома сторонами: покупцем і продавцем. Покупця ф’ючерсного контракту називають стороною, що має довгу позицію, а продавця – стороною, що має коротку позицію.

Операції за ф’ючерсними контрактами поділяють на відкриття і закриття або ліквідацію позиції. Початкова купівля або продаж ф’ючерсного контракту означає відкриття позиції для продавця чи покупця.

Для ліквідації зобов’язання за контрактом учасник угоди дає наказ брокеру щодо здійснення зворотної операції:

власник довгої позиції – наказ на продаж такого контракту;

власник короткої позиції – наказ на купівлю такого контракту.

Різниця у вартості контракту на момент його укладення і ліквідації становить або прибуток учасника, або збиток, що також списується з його рахунку.

Різниця у вартості контракту за довгою та короткою позицією визначається як різниця між ціною виконання угоди та поточною котировкою на терміновому ринку, помножена на кількість товару:

G=(P1-P0)*C, (1)

де P0 - ціна виконання угоди;

P1 - поточна котировка на терміновому ринку;

С – кількість товару.

Обов’язковий елемент ринку – маржа.

Маржа – це сума грошей, яку повинні внести покупці і продавці ф’ючерсних контрактів у вигляді депозиту на свої рахунки з метою гарантування виконання контрактів.

У ф’ючерсній торгівлі існують два види маржі:

- початкова маржа – депозит, що вноситься при відкритті ф’ючерсної позиції;

- варіаційна маржа – переказ грошових коштів, що забезпечує відповідність вартості.

Початкова маржа, яка встановлюється у вартісному вираженні, зазвичай становить 2-10% від вартості ф’ючерсного контракту.

Якщо цінові зміни негативні щодо позиції клієнта, його початкова маржа зменшується. Тому всі біржі встановлюють варіаційну маржу, яка вноситься у розмірі, що відновлює суму грошей на рахунку до рівня початкової маржі. Більшість бірж встановлює варіаційну маржу на рівні 75% від початкової маржі.

Кожен день розрахункова палата після закінчення біржових торгів та визначення котировок виконує перерахунок рахунків клієнтів, де відображаються зміни у вартості відкритих позицій.

Умовний приклад розрахунку рахунку клієнтів (табл. 2).

Ф’ючерсний контракт на кукурудзу (одиниця контракту 5000 бушелів).

Ціна виконання 1,8 умовних одиниць (у.о.)/ буш.

Початкова маржа 450 у.о. за контракт (5% вартості контракту).

Кількість контракту –1.

Варіаційна маржа 337,5 у.о за контракт (75% вартості контракту).

Таблиця 2 – Розрахунок рахунків клієнтів

Дата Продавець Котирування у.о/буш Покупець
Маржа, у.о Рахунок, у.о. + - Маржа, у.о Рахунок, у.о. + -
05.07       1,80      
06.07     +50 1,81     -50
08.07     +150 1,83   +запит на 150 у.о. -150 -150
09.07       1,80      
10.07     -100 1,78     +100

Відкриваючи позицію 05.07, покупець та продавець внесли на рахунок гарантійний депозит у розмірі 450 у.о.(0,05*1,80*5000).

06.07 - розрахункова ціна збільшилась на 0,01 у.о. за бушель (1,81-1,80). Ця зміна розрахункової ціни принесла прибуток покупцю у розмірі 50 у.о. (0,01*5000), який було переведено на його рахунок. Одночасно рахунок продавця було дебетовано на таку ж суму.

08.07 - розрахункова ціна збільшилась на 0,02 у.о./ буш. Позицію покупця було кредитовано ще на 100 у.о (0,02*5000), а рахунок продавця було дебетовано на 100 у.о. Сума коштів на рахунку продавця менша, ніж варіаційна маржа 300<337,5 у.о., тому він отримає запит на 150 у.о. Продавець може внести 150 у.о. готівкою або ліквідувати свої зобов’язання за контрактом. При цьому збиток на 09.07 становить 150 у.о.

До 09.07 розрахункова ціна знизилася на 0,03 у.о./ буш., що принесло прибуток продавцю. Його рахунок було кредитовано на 150 у.о. (0,03*5000), а рахунок покупця – дебетовано на таку ж суму. У підсумку і покупець і продавець мають нульовий прибуток на своєму рахунку.

10.07 - розрахункова ціна знизилася ще на 0,02 у.о./ буш. Позицію продавця було кредитовано на 100 у.о., а позицію покупця дебетовано на 100 у.о.

Розрахунок виконується доти, доки клієнт ліквідує свої зобов’язання за ф’ючерсним контрактом.

Завдання для практичної роботи


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



Сейчас читают про: