double arrow

IV. Основні положення валютного регулювання та контролю, що діють в Україні


На даний момент в Україні склалися наявні умови ва­лютного регулювання. Вони, зокрема, передбачають регу­лювання валютного курсу національної грошової одиниці.

Встановлення та регулювання валютного курсу - одна з найважливіших частин валютного регулювання і зовні­шньоекономічної політики, оскільки відбиває міру втру­чання держави у ринкові відносини. Обмінний курс валю­ти та його стабільність, передбачуваність його змін можуть створювати додаткові витрати, або навпаки, переваги від зовнішньоекономічної діяльності і таким чином стимулю­вати або обмежувати її.

Валютний курс- це ціна грошової одиниці валюти, виражена у грошових одиницях іншої країни.

Основними економічними факторами, що впливають на валютний курс, є: стан платіжного балансу країни, рівень процентних ставок, рівень інфляції, міграція короткочас­них капіталів між країнами тощо.

Валютний коридор - встановлення максимального та мінімального значення курсу національної грошової одиниці відносно іноземних валют, в межах яких може змінюватися поточний обмінний курс на ринку.

Однак при фіксованому валютному курсі потрібно вра­ховувати стан економіки країн - основних партнерів. Крім того, для підтримування валютного коридору слід мати по­стійний гарантований рівень власних валютних резервів.

З метою визначення офіційного курсу гривні всі іно­земні валюти розподілено на три групи, які описані у спец­іальному Класифікаторі. Це:

1) вільно конвертовані валюти. Вони без обмежень об­мінюються на інші валюти і курси яких визначаються НБУ (долари США, канадські долари, японські ієни, англійські фунти стерлінгів, німецькі марки, іспанські пезети, італійські ліри, французькі франки, естонські кро­ни, євро, СДР та ін.)

2) валюти з обмеженою конвертованістю, крос-курси яких визначаються НБУ (валюти окремих країн, що роз­виваються, країн Центральної та Східної Європи, країн колишнього СРСР).

3) неконвертовані валюти, які не обмінюються на інші валюти, курси яких не визначаються НБУ.

Офіційний курс української валюти до долара США виз­начається НБУ на підставі результатів торгів на Українсь­кому міжбанківському валютному ринку.

Офіційний курс гривні до всіх інших валют першої гру­пи Класифікатора іноземних валют визначається через крос-курси Франкфуртської валютної біржі та Московсь­кої міжбанківської валютної біржі.

Офіційний курс української гривні до національних валют країн колишнього СРСР визначається через крос-курси Центрального банку Росії при встановленні офіцій­ного курсу рубля. Стосовно інших валют другої групи курс української валюти визначається через крос-курси, що публікуються в «Financial Times».

Офіційний курс української гривні використо­вується в усіх безготівкових операціях купівлі та продажу іноземної валюти. В бухгалтерському обліку всіх операцій, здійснених в іноземній валюті, в розрахунках з бюджетом, митницею, в ціноутворенні, статистичній звітності.

Важливою рисою валютного регулювання в Україні є організація розрахунків в іноземній валюті.

Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України.

Всі надходження на користь резидентів в іноземній ва­люті з липня 1997 р. не підлягали обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України. З верес­ня 1998 р. введений обов'язковий 50% продаж валютної виручки експортерів.

Уповноважені банки зобов'язані купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученнями та за рахунок резидентів з метою забезпе­чення виконання зобов'язань резидентів.

У розрахунках між резидентами та нерезидентами в межах торгового обігу використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються тільки через уповноважені банки.

Нерезиденти-роботодавці здійснюють оплату праці ре­зидентів виключно у валюті України у готівковій або без­готівковій формі.

Здійснення розрахунків між резидентами та нерези­дентами в межах торгового обігу у валюті України допус­кається лише за умови наявності індивідуальної ліцензії НБУ.

Валютні цінності резидентів, що знаходяться поза межа­ми України, підлягають обов'язковому декларуванню в НБУ.

В Україні з метою валютного регулювання широко ви­користовується такий інструмент як ліцензування. Це дозволяє здійснювати безпосередній контроль над пере­міщенням валютних цінностей. Ліцензування здійснюється НБУ та його регіональними відділеннями.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій (таких як ведення валют­них рахунків клієнтів, встановлення прямих кореспонден­тських зв'язків з іноземними банками, операції з міжна­родних торгових розрахунків, операції з торгівлі іноземною валютою на внутрішньому валютному ринку та ін.) на весь період чинності режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам та нере­зидентам на здійснення разової валютної операції. Індиві­дуальні ліцензії необхідні для таких операцій:

- вивезення та переказування валютних цінностей за кордон понад встановлені норми;

- отримання та надання резидентам кредитів в іно­земній валюті, якщо терміни та суми таких кредитів пе­ревищують встановлені законодавством межі;

- використання іноземної валюти на території України як засобу платежу;

- здійснення іноземних інвестицій за кордон та ін.

Характерною особливістю валютного регулювання в нашій країні є відкриття рахунків в іноземній валюті.

Законодавством України передбачено, що рахунки в іноземній валюті юридичним та фізичним особам, резирентам чи нерезидентам відкриваються в уповноважених банках, які отримали ліцензію НБУ на право здійснення операцій з іноземною валютою.

Право на відкриття рахунків в іноземній валюті от­римують юридичні особи, у статутних документах яких передбачено здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Приватні підприємці (без створення юридичної особи) отримують таке право на підставі реєстраційної картки, в якій також передбачене здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Рахунки в іноземній валюті відкриваються юридичним особам-нерезидентам: дипломатичним та іншим офіційним представництвам в Україні, а також іноземним фірмам, міжнародним організаціям, іноземним інвесторам.

Банк, який відкрив розрахунковий рахунок в іноземній валюті, про відкриття такого рахунку повідомляє подат­ковим органам та банку, де клієнт має розрахунковий ра­хунок в національній валюті.

Важливою рисою валютного регулювання в Україні є купівля іноземної валюти.

Торгівля іноземною валютою на території України ре­зидентами та нерезидентами-юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші кредит­но-фінансові установи, які отримали ліцензію на торгівлю іноземною валютою НБУ, виключно на міжбанківському валютному ринку України.

Для придбання іноземної валюти потрібно надати до­кументи, що підтверджують необхідність цієї операції. Це може бути:

- відповідним чином оформлений контракт на імпорт товарів, робіт або послуг;

- документи, які свідчать про правомірність перека­зування за кордон прибутку, отриманого іноземним інве­стором від інвестицій в Україні;

- документи щодо руху капіталу, проліцензовані НБУ;

- документи, що свідчать про правомірність купівлі іноземної валюти для погашення та обслуговування рези­дентом кредиту, отриманого в іноземній валюті у встанов­леному порядку в уповноваженому банку.

Операції купівлі-продажу іноземної валюти здійсню­ються уповноваженими банками за письмовими дору­ченнями клієнтів та з оплатою комісійної винагороди на договірних умовах, при цьому до доручення додаються необхідні документи, що підтверджують характер угоди.

Придбана або зарахована на спеціальний рахунок клієнта іноземна валюта має бути використана у повній відповід­ності до контракту або інших необхідних документів протягом 5 банківських днів. У випадку порушення цього терміну придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, яка може виникнути при такій операції, спрямо­вується до державного бюджету України, а негативна кур­сова різниця зараховується до результатів господарської діяльності резидента.

У випадку, якщо після оплати контракту залишилися кошти, сума яких не перевищує одного біржового лоту, вони повинні бути зараховані на поточний валютний ра­хунок клієнта. Залишок валюти в сумі, що перевищує один біржовий лот, має бути проданий на найближчих біржо­вих торгах.

Придбання фізичними особами-резидентами іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України здійснюється:

а) під належним чином оформлені угоди (контракти) та інвойси з юридичною особою;

б) для власного вжитку;

в) лише за наявності посередника - юридичної особи;

г) у безготівковій формі;

ґ) на суму не більше 8000 дол. СІЛА.

Основні функції валютного контролю при купівлі іно­земної валюти здійснюють уповноважені банки, які по­винні отримувати від клієнтів необхідні документи на придбання іноземної валюти та контролювати її цільове використання. Уповноважені банки також здійснюють функції агента валютного контролю при переказування іноземної валюти за кордон.

Однією із суттєвих ознак валютного регулювання в нашій державі є терміни розрахунків за експортно-імпор­тними операціями.

При експортних контрактах виручка резидентів в іно­земній валюті підлягає зарахуванню на їхні валютні ра­хунки в уповноважених банках в терміни виплати забор­гованостей, що вказані у контрактах, але не перевищують 90 календарних днів від дати митного оформлення про­дукції, ау випадку робіт, послуг або передачі прав інте­лектуальної власності - від моменту підписання акту або іншого документа, які свідчать про їх виконання.

Отримання продукції по імпортних контрактах не по­винне перевищувати 90 календарних днів від моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселю на користь постачальника продукції, що імпортується.

Порушення резидентами термінів розрахунків за екс­портно-імпортними операціями призводить до нарахуван­ня пені за кожен прострочений день у розмірі 0,3% від суми недоотриманої виручки або недопоставленої продукції в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день заборгованості. Нарахування пені здійснюється на підставі вантажних митних декларацій, отриманих на митниці, а також журналу обліку розрахунків за Імпортними контрактами. Пеня за порушення термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями, що виникла після 25.05.1996 року пеня нараховується без обмежень.

Перевищення 90-денного терміну отримання валютної виручки або продукції згідно імпортного контракту мож­ливе лише при індивідуальному дозволі обласного управ­ління НБУ за місцем реєстрації резидента. Підставою для продовження законодавчо встановлених термінів розра­хунків по експортно-імпортних операціях є висновки відповідних міністерств та відомств, які підтверджують належність контракту резидента з іноземною фірмою до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплекс­ного будівництва, постачання складних технічних виробів та товарів спеціального призначення. Продовження термінів розрахунків по експортно-імпортних операціях дається на термін, що, як правило, не перевищує 90 ка­лендарних днів. В окремих випадках обласні управління НБУ можуть продовжувати строки вже наданих індивіду­альних дозволів на загальний термін не більше 270 днів.

Валютне регулювання в Україні відбувається і в певній специфіці здійснення резидентами іноземних інвестицій.

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися лише за ра­хунок власних коштів. Здійснення інвестицій за рахунок кредитів, отриманих від уповноважених або іноземних банків, забороняється. Здійснення іноземних інвестицій за рахунок бюджетних коштів дозволено лише за відпові­дними постановами Верховної Ради України.

Для здійснення резидентами іноземних інвестицій не­обхідна індивідуальна ліцензія НБУ, яка видається як юридичним особам України, так і фізичним особам, які зареєстровані як підприємці.

Іноземні інвестиції резидентів України повинні здійсню­ватися лише в безготівковій формі і виключно через корес­пондентські рахунки уповноважених банків України.

Всі надходження від іноземних інвестицій на користь резидентів мають бути зараховані на валютні рахунки ре­зидентів в уповноважених банках після сплати усіх по­датків, які вимагаються за законодавством країни, що приймає. При цьому уповноваженому банку та податковій інспекції подається офіційне підтвердження сплати по­датків за кордоном. Суми податків зараховуються, тільки якщо між Україною та країною, що приймає, укладено угоду про уникнення подвійного оподаткування.

Прибуток, отриманий резидентами за кордоном у будь-якій формі, підлягає обов'язковому декларуванню відпо­відно до листа НБУ «Про порядок декларування валютних цінностей та іншого майна». Всі валютні цінності, доходи та майно, які знаходяться за межами України, підляга­ють обов'язковому декларуванню суб'єктами підприєм­ницької діяльності.

Характерною рисою валютного регулювання в нашій країні є також проведення операцій купівлі продажу готі­вкової іноземної валюти.

Обмінні пункти відкриваються для обслуговування фізичних осіб — резидентів та нерезидентів. Вони відкри­ваються кредитними установами, які мають ліцензію НБУ на даний вид операцій, а також іншими юридичними осо-бами-резидентами, які уклали агентську угоду з уповно­важеним банком, в якому відкрито їхній гривневий або валютний рахунок.

Вимоги до роботи обмінних пунктів:

-Усі операції підлягають суворому обліку (ведуться два реєстри-журнали для обліку операцій купівлі та операцій продажу іноземної валюти).

- Про здійснення обмінних операцій фізичним особам надається довідка встановленого зразка, яка надає право резидентам та нерезидентам вивозити товар з України без сплати мита.

- Залишки гривні понад ліміт наприкінці дня мають здаватися на власний рахунок в банку, а іноземна валюта - продаватися банкові. На початок робочого дня банк за­безпечує пункти авансом у національній та іноземній ва­люті.

- Курси валют встановлюються самостійно щоденно та протягом дня не підлягають зміні.

- Різниця між курсами купівлі та продажу іноземної валюти не повинна перевищувати 5%.

- Режим роботи обмінного пункту встановлюється ус­тановою, якою його відкрито, але не менше 20 годин на добу в прикордонних зонах, аеропортах, морських та річко­вих вокзалах; в інших місцях - не менше 8 годин на добу.

В окремих випадках дозволяються розрахунки між ре­зидентами та нерезидентами в іноземній валюті готівкою, в тому числі й за експорт товарів та послуг. Розрахунки готівкою здійснюються за умови надання безпосередньо нерезидентом валютної готівки в касу банку на рахунок резидента. При цьому оплата у готівковій формі має бути ' передбачена у контракті і нерезидент має надати деклара­цію про ввезення на територію України іноземної валюти.

Крім цього дозволяється придбання за іноземну валю­ту деяких товарів на території міжнародних портів, аеро­портів, вокзалів України. Нерезиденти можуть оплачува­ти в іноземній валюті страхування та готельні послуги, дорожні збори.


Сейчас читают про: