Проблеми та перспективи участі України у світових інтеграційних процесах

Міжнар ек інтеграція - об’єктивний, усвідомлений і направлений процес зближення, зрощення і взаємодії нац господарських систем, що містить потенціал саморегулювання і саморозвитку, в основу якого покладено ек інтерес самостійних господарюючих суб’єктів і МПП.

Особливості інтеграції У:

-Україна ще не визначилась повною мірою з основними напрямами і механізмом структурної перебудови економіки критерії якої повинні вироблятися з врахуванням особливостей розвитку світ системи госодарювання а також реальних можливостей і напрямів інтегрування до неї України;

-дуже гостро стоять питання як безпеки у сфері зовнішньоек відносин, так і взагалі ек безпеки, які необхідно вирішувати з позицій активного конкурентного протистояння на світ ринку;

- не визначено чітко орієнтири в пошуках її майбутнього місця в світовому господарстві;

-значна політична залежність.

У своїй інтеграції У має балансувати у відносинах з Заходом, де вона граничить з ЄС та на сході з Росією та іншими країнами СНГ

Європейська інтеграція, яка із запровадженням на початку 2002 р. євро перейшла у нову якість, є важливим фактором міжнар ек відносин. При вступы до ЭС нова грошова одиниця дасть змогу уникнути значних витрат у зв’язку з переведенням однієї валюти в іншу, що означатиме виграш від 40 до 50 млрд дол. щорічно. Запровадження євро сприятиме зниженню інфляції, процентних ставок, податків, зменшенню потреб підприємств в обігових коштах, стабілізації фін сектору, зниженню валютних ризиків, скороченню накладних витрат з обслуговування операцій, прискоренню та здешевленню між валютних переказів. Опосередкованими наслідками запровадження євро можуть стати зменшення безробіття та нарощування обсягів виробництва. Договір про партнерство та співробітництво між Украіною та ЄС діє з 1.03.98. У. – член Ради Європи. У 2006 р. ЄС запропонувало У. крок на шляху до європ інтеграції – вступ до СОТ. 16 травня 2008 р. Україна стала 152-м членом СОТ. 24 листопада 2009 р. підписано документ, що регулює відносини Україна-ЄС * Порядок денний асоціації Україна — ЄС*. Питання входження У в ЄС стоїть вже досить давно, але сьогодні У не виконала й частини положень, які потребує ЄС для успішної інтеграції. Деякі експерти кажуть, що У стане членом ЄС до 2015р., але політ нестабільність, невизначеність векторів розвитку наштовхують на думки, що цього може і не статися.

Унікальність положення України дозволяє їй також виконувати роль однієї з найбільш важливих ланок на осі «Захід-Схід».на полюсах цього стратегічного вектору розміщуються два основних світових торгівельних блока. Саме країни Азіатсько-Тихоокеанського регіона (АТР) здатні поглинути майже всю номенклатуру укр машинобудівного експорту, а також могли б загрузити роботою її науково-техн поенціал. В України є величезні можливості участі в реалізації крупних енергетичних та інших промислових проектів. Її інтеграція в систему ек відносин з державами АТР потребує вирішення багатьох ек та політ проблем,затрати часу на адаптацію укр законодавства до вимог та специфіки регіона. Таким чином з метою входження України в світовий простір Україна повинна застосовувати в практиці принципи вільної торговлі та сповідувати в зв'язку з цим відкритість економіки. Поглиблення співпраці з АТР у ек контактах та обміні провідними технологіями дало б значний поштовх для модернізації устаткування на укр підприємствах та якісного реформування у цьому напрямі. Україна зацікавлена в розширенні співпраці з Китаєм у паливно-енергетичному комплексі, зокрема, в будівництві нафто- та газопроводів, модернізації вугільних шахт. Попри загальну тенденцію до скорочення зовнішньої торгівлі України у зв’язку зі світ ек кризою, відзначалися позитивні зрушення в ек відносинах з окремими країнами АТР. За січень-липень 2009 р., за збереження позитивного сальдо, у понад 10 разів зріз товарообіг України з Лаосом і М’янмою, на 105% – з Філіппінами та на 14% – з В’єтнамом. У 6 разів зріз український експорт до КНДР, на 154% – до Китаю, на 120% – до Малайзії, на 7% – до Республіки Корея; розпочато постачання української продукції до Брунею Даруссаламу.

Інтеграція у Пн Америці Північноамериканською зоною вільної торгівлі (НАФТА). З 1994 р., У. бере активну участь у програмі «Партнерство заради миру», в рамках якої укр військові були залучені до спільних з країнами-членами та партнерами НАТО миротворчих навчань як на території країни, так і за кордоном. У1997 р. підписано Хартію про Особливе партнерство в Мадриді та створ Комісію Україна — НАТО. У 2002р. підписано План дій У-НАТО. Вступ У-НАТо буде цілковито спрямовано на укріплення системи міжнародної безпеки на сході Європи. З 2008р. У запропоновано План дій з членства і запевнено, що У стане членом НАТО. Є усі підстави до приєднання держави впродовж 2-3 років до ПДЧ.

Питання про інтеграцію з Росією стало дуже актуальним з приходом нової влади. Україна заявила що не збирається в ступати у Митний Союз Росії, Білорусії та Казахстану, але підтримує ідею створення зони вільної торгівлі в рамках СНД. Росія не погодиться на такі умови, бо це принесе їй величезні збитки. В У не може погодитися, бо вступ до Митного Союзу раз і назавжди закриє їй двері в ЄС. Росія та Україна продовжують обговорювати інтеграцію в газовій сфері – Нафтогазу та Газпрому. Але в цей час Росія продовжує підтримувати ідеї будівництва Південного потоку, що по дну Чорного моря зєднає Росію та ЄС в обхід Україні.

Проблеми:

1) відставання від країн з більш низьким рівнем соціально-економічного розвитку та внутрішньополітичної стабільності.

2) зовнішньо політ діяльність У чітко обумовлена напрямом внутрішньополіт розвитку держави

3) непідготовленість економіки до високоефективних форм зовнішньоек співробітництва

- велика питома вага фізично та морально застарілого обладнання в складі основних виробничих фондів (понад 60%), що стала результатом переважання екстенсивних методів розвитку ек

- диспропорції в системі самозабезпечення ключових галузей життєдіяльності країни (майже повна зовнішня паливно-енергетична залежність; відсутність ряду продуктів органічного синтезу,устаткування для легкої промисловості, переробних галузей агропромислового комплексу)

- незбалансованість галузевої структури промисловості з точки зору її соц орієнтації (потенціал промисловості на 90% формують важкі галузі, питома вага вирцтва предметів споживання становить близько 30%, тоді як у розвинутих країнах вона досягає 50-60%)