Відомий український поет, літературознавець, мовознавець

З кохання плакав я…

З кохання плакав я, ридав.

(Над бором хмари муром!)

Той плач між нею, мною став –

(Мармуровим муром…)

Пливуть молитви у горі.

(Вернися з сміхом‑дзвоном!)

Спадає лист на вівтарі –

(Кучерявим дзвоном…)

Уже десь випали сніги.

(Над бором хмари муром!)

Розбиті ніжні вороги –

(Мармуровим муром…)

Самотна ти, самотний я.

(Весна! – світанок! – вишня!)

Обсипалась душа твоя –

(Вранішняя вишня…)

Українське слово: Хрестоматія української літератури таї літературної критики XX ст. У 3 т. – К., 1994. ‑ Т. 1. ‑ С. 562.

О панно Інно…

О панно Інно, панно Інно!

Я – сам. Вікно. Сніги…

Сестру я Вашу так любив –

Дитинно, злотоцінно.

Любив? – Давно. Цвіли луги…

О, панно Інно, панно Інно,

Любові усміх квітне раз – ще й тлінно.

І Сніги, сніги, сніги…

Я Ваші очі пам'ятаю,

Як музику, як спів.

Зимовий вечір. Тиша. Ми.

Я Вам чужий – я знаю.

А хтось кричить: ти рідну стрів!

І раптом – небо… шепіт гаю…

О ні, то очі Ваші. ‑ Я ридаю.

Сестра чи Ви? – Любив…

Оріон золотий: Любовна лірика українських радянських поетів. – К., 1986. ‑ С. 8–9.

Володимир Сосюра (1897–1965),