Які види і жанри усного професійного мовлення існують?

Характерною ознакою усної форми професійного мовлення є діалогічність, бо професійна діяльність потребує обміну думками, обговорення певних проблем чи окремих питань, прийняття рішень, тому фахівці вступають у безпосередній словесних контакт. Але усне професійне мовлення може бути й монологічним, тобто зорієнтованим на масового слухача і не передбачати двостороннього способу мовленнєвої взаємодії. Отже, існують такі види усного професійного мовлення: діалогічне (полілогічне) та монологічне. Кожний вид реалізується в усних мовленнєвих жанрах.

Професійна сфера діяльності людини сформувала певні типи, різновиди текстів, побудова яких підкорюється більш або менш чітким моделям, зразкам. Ці різновиди називаються мовленнєвими жанрами. Для них характерна єдність мовленнєвої ситуації, композиції та стилю. Тому говорять не просто про бесіду, а про бесіду дружню або ділову, не просто про статтю, а статтю наукову або публіцистичну.

Визначаючи той чи інший жанр усного професійного мовлення, потрібно враховувати такі чинники: учасники спілкування (спеціаліст/ неспеціаліст), кількісний склад учасників комунікації (діалог (полілог)/монолог), обставина спілкування (офіційна/неофіційна). Усна форма професійного мовлення реалізується в жанрах, що відтворені в таблиці 1.6. Кожний жанр розв’язує ту чи іншу комунікативну мету: повідомити, висловити прохання, спонукати до дії, обговорити питання, проінформувати, надати рекомендації щодо роботи та ін. Ефективність спілкування залежить від того, наскільки людина уявляє реально існуючі умови спілкування і відповідно до них визначає або коректує своє мовлення. Зазвичай людина це робить інтуїтивно, не замислюючись. Обираючи той чи інший мовленнєвий жанр для комунікації, необхідно вміти орієнтуватися в ситуації та меті спілкування.

Таблиця 1.6 – Жанри усного професійного мовлення