Які групи слів використовуються у професійному мовленні? Що таке термін і номенклатурна назва?

У сучасній українській літературній мові виокремлюється її особливий функціональний різновид, що обслуговує професійну сферу спілкування. Називається він по-різному: спеціальна мова, мова для спеціального використання, професійне мовлення або мова за професійним спрямуванням. На сторінках цього посібника зазначалося (див. тему 1 модуля І), що професійне мовлення забезпечує різні комунікативні потреби мовців у професійній сфері, воно може протікати в письмовій та усній формах, за офіційних чи неофіційних обставин спілкування. Мова професійного спілкування, зокрема фахівців галузі електроніки та комп’ютерної техніки, передбачає дві категорії спеціальної лексики: виробничо-професійну та науково-термінологічну. Розглянемо особливості їхнього функціонування:

Ø Виробничо-професійна лексика – це слова чи словосполучення, пов’язані з певною сферою виробництва та професії. До

такої лексики належать професіоналізми та жаргонізми,

що служать, як правило, для повсякденного неофіційного

спілкування людей, що працюють у даній галузі. Профе-

сіоналізми виступають як напівофіційні замінники термі-

нів і часто подаються у термінологічних словниках.

Найчастіше професіоналізми галузі електроніки та комп’ютерної техніки утворюються шляхом скорочення складного слова або словосполучення (сисадмін – системний адміністратор)або за рахунок використання україномовного варіанту терміна (міжмережжя – інтернет; зірочка – астериск) або, навпаки, англійського замінника терміна-словосполучення (контент – інформаційне наповнення; роумінг – міжнародне покриття мобільного зв’язку; кулер – система охолодження), при цьому можуть відбуватися фонетичні зміни, наприклад свіч (від англ. svitch – перемикач) – мережевий комутатор.Поширені здебільшого в усному неофіційному мовленні, професіоналізми можуть вживатися і в писемному мовленні, найчастіше, у виданнях, призначених для фахівців (буклети, інструкції, реклами, каталоги товарів, поради та ін.). Взагалі в офіційно-діловому та науковому стилях використання цього виду спеціальної лексики є небажаним.

У мовознавстві немає чіткого розмежування між професіоналізмами та професійними жаргонізмами. Найчастіше жаргонізми – це емоційно-забарвлені синоніми до термінів, які здатні надати висловлюванню знижений характер, внести в нього певну оцінність, експресію і т.п. Наприклад: мама – материнська плата, вакса – операційна система VAX, пентюх – мікропроцесор Pentiumта ін. Як правило, професійні жаргонізми виходять за межі літературної мови, тому що мають особливі способи творення, зокрема:

ü фонетична деформація слів, найчастіше за рахунок скорочення: комп – комп’ютер; проц – процесор; вінда – система Windows;

ü залучення чужомовних засобів, більше або менше адаптованих до мови: геймер – гравець; конектитися (від англ. connect) – з’єднуватися; аржований – заархівований архіватором ARJ; бука – ноутбук;

ü метафоризація: вжикалка – матричний принтер; залізо – апаратна частина комп’ютера; серфінг – пошук в інтернеті інформації без конкретної мети; карлсон – система охолодження;

ü звукова аналогія: клава – клавіатура; автогад – система проектування AutoCad; астма – мова програмування Аssembler; кольорові дрова – векторний графічний редактор CorelDRAW;

ü уподібнення абревіатур до загальновживаних слів за звуковою аналогією: аська – система ISQ, ірка – інтернет-послуга IRC, вагон – відеоадаптер VGA.

Професійні жаргонізми використовуються фахівцями під час усного неофіційного спілкування або у процесі письмового листування користувачів інтернету. Звичайно, що використання такої лексики в офіційному спілкуванні або в письмових наукових текстах є недоречним.

Ø Науково-термінологічна лексика – один з основних лексичних компонентів писемного та усного наукового мовлення. Усі слова, які належать до термінологічної лексики, об’єднуються в мові під загальною назвою «термін».

На відміну від професіоналізмів та жаргонізмів,

терміни – це офіційні, загальноприйняті у колі спеціа-

лістів стилістично нейтральні слова (словосполучення).

Основна функція терміна – бути спеціальним, обмежу-

вальним позначенням характерного для певної галузі

предмета, явища, його властивостей. Терміном може бути

як одне слово (веб-сторінка, мікропроцесор, радіотехні-

ка), так і словосполучення (електромагнітне поле, мікроелектронні технології, електронний чип).

Особливе місце серед термінологічних одиниць займають номінації, або номени, номенклатурні назви. Так, системи тех­нічних термінів супроводжуються номенами – наймену­ваннями типів і класів машин та механізмів, нерідко з циф­ровими й літерними позначеннями, що характеризують номер моделі, розмір деталі тощо (напри-

клад, осцилограф С1-75; процесор Р5; система охолодження Intel LGA775

та ін.).

Номенклатурні назви частіше складаються з двох частин: родового терміна і назви, що надає поняттю конкретного значення. Здебільшого номенклатури можуть містити словесно-буквені, словесно-цифрові, графічні та греко-латинські назви.

У професійному мовленні галузі електроніки, комп’ютерної техніки до номенклатурних одиниць належать найменування:

ü клавіш та кнопок (клавіша Enter, клавіша Shift, клавіша «пробіл», кнопка ОК);

ü гарнітур (гарнітура Serif, гарнітура Sans-Serif);

ü програм (програма Avira, програма Avast, програма PaintNet);

ü мов програмування (мова програмування F#; С++, Бейсік, Cyclone);

ü комп’ютерів, їх частин (комп’ютер Apple MC561, мікропроцесор Willamette-479, RISC-процесор, CISC-процесор);

ü розширень (розширення ARC, розширення HLP, розширення RTF);

ü операційних систем (операційна система Microsoft Windows, операційна система UNIX; ОС LYNUX);

ü технічних пристроїв та приладів (блок живлення СFT-370-P12S, комутатор Cisco SD208P, стабілізатор Ресанта АСН-1000/1-ЕМ) та ін.

Наприклад, у галузі видавничо-поліграфічної справи поширені номенклатурні назви на позначення шрифтів: шрифт 001 Interstellar LOG, шрифт DS Coptic, шрифт Aladdin Regular.

Що таке термінологія та терміносистема? Які вимоги висуваються до термінів?

Говорячи про терміни, неможна оминути значення ще деяких суміжних понять: термінознавство, терміносистема та термінологія. Галузь мовознавства, що вивчає терміни, закономірності їх створення та функціонування називається термінознавством. У термінознавстві розрізняють такі поняття, як термінологія та терміносистема. Під поняттям термінологія розуміють усю сукупність термінів, що склалася стихійно у певній галузі наукового знання. Існують банківська, хімічна, філософська, лінгвістична, юридична, комп’ютерна тощо термінології. Шлях формування термінології починається разом з формуванням певної галузі знання або діяльності. Деякі термінології залишаються на початковому етапі й надалі не розвиваються. Наприклад, на сьогодні залишається неповною термінологія назв космічних тіл та їх систем, тому що науці до кінця не відома фізична сукупність зірок різних типів, галактик, газових туманностей тощо.

Коли закінчується етап складання термінології певної галузі, починається наступний – етап розвитку термінології на власній основі. Він має такі напрями:

Ø Поглиблення наукового знання, тобто термін стає родовим поняттям, а біля нього з’являється кілька видових понять, і, відповідно, з’являються нові терміни. Наприклад, термін опромінювання став позначати родове поняття, коли було відкрито різні типи опромінювання: короткочасне, зовнішнє, глибоке, тривале тощо.

Ø Виникнення нових об’єктів техніки внаслідок науково-технічного прогресу. Наприклад, після появи різних видів комп’ютерної техніки термін комп’ютер став родовим, а терміни ноутбук, нетбук, планшетний комп’ютер стали видовим.

Ø Виникнення у певній галузі знання нових підгалузей знань, і, відповідно, поява нових термінів. Наприклад, розвиток сучасних досліджень галузі електроніки спричинив появу мікро- та наноелектроніки.

Термінології є джерелами виникнення та функціонування терміносистем.

Терміносистема – це опрацьована фахівцями певної галузі та лінгвістами підмножина термінів, яка адекватно й однозначно відображає систему понять цієї галузі. Терміносистема виникає тоді, коли відбувається перехід від неупорядкованої сукупності термінів (термінології) до її теоретичного обґрунтування. Отже, терміносистема формується на певному етапі розвитку якоїсь галузі наукового знання, коли вже створено наукову теорію, позначено об’єкти та зв’язки між ними.

Для правильного розуміння основних вимог до терміна впроваджено поняття термінологічне поле, що означає певний науковий контекст, у межах якого слово є точним і однозначним. Поза межами певного поля термін втрачає свою термінологічну характеристику. Наприклад: слово дерево є біологічним терміном (багаторічна, дерев’яниста рослина). У галузі комп’ютерних наук це слово також є терміном (наприклад, дерево каталогів – ієрархічне угрупування доменів, що спільно використовують один і той же простір імен), але в побутовому спілкуванні воно стає загальновживаним словом (наприклад, посадити дерево біля будинку).

У мовознавстві виділяють певні ознаки термінів, які різнять їх від загальновживаних слів.

Таблиця 2.3 – Ознаки термінів

Ознака	Пояснення і приклади
Наявність дефініції	Дефініція – це чітке визначення, що логічно й точного дає визначення спеціальним поняттям, процесам, явищам та ін. Таке визначення фіксують термінологічні словники. Наприклад: байт – основна одиниця збереження інформації, що складається з восьми біт і використовується як одне ціле під час передавання, збереження та перероблення інформації в ЕОМ.
Належність слова до конкретного наукового контексту	Слово пам'ять належить до різних термінологічних полів, відповідно, стає і різним терміном, а поза науковим контекстом стає загальновживаним словом: у комп’ютерній галузі – частина ЕОМ для збереження даних; у психології – психічна функція, вид розумової діяльності; у побуті – погана пам'ять.
Системність	Належність терміна до певної терміносистеми передбачає його зв'язок з іншими поняттями цього термінологічного поля. У мовному вираженні ця озна-ка реалізується через: 1) відтворення термінів на основі кореневих слів, що вказує на суміжність понять: програма – підпрограма – програмний – програмування – програміст; 2) відтворення нових термінів за принципом антонімічності (шифратор – дешифратор) та градації (кілобайт, мегабайт, гігабайт, терабайт, петабайт, ексабайт, зеттабайт, йоттабайт); 3) утворення словосполучень, що належать до споріднених явищ одної галузі (інформаційна безпека – інформаційна система – інформаційна сумісність – інформаційне середовище – інформаційне забезпечення – інформаційно-пошукова система – інформаційні ресурси – інформаційні послуги –інформаційний пошук).
Однозначність у межах певної термі-нологічної системи або тенденція до однозначності	У своєму термінополі термін є однозначним. Наприклад, термін ядро у фізичному термінологічному полі має одне значення (частина атома); у біологічному – також одне значення (внутрішня частина плода, насіння); у термінополі астрономії – внутрішня частина планети; в інформатиці – це основна програма операційної системи. Але повністю усунути багатозначність з однієї терміносистеми не завжди вдається. Наприклад: штучний інтелект – 1) здатність обчислювальної системи моделювати процес мислення людини завдяки виконанню функцій, властивих лише людському інтелекту; 2) розділ комп’ютерознавства, що вивчає методи, способи розумової діяльності людини, пов’язаної з розв’язуванням задач за допомогою комп’ютера.
Точність	Термін повинен якнайповніше й найточніше передавати суть поняття,яке він позначає. Неточний термін може бути джерелом непорозумінь між фахівцями. Неточний термін може бути джерелом непорозумінь між фахівцями. Термін адаптер – не є точним, тому ми уточнюємо його зміст за допомогою творення похідних термінів: відеоадаптер,графічний адаптер, кольоровий графічний адаптер, мережевий адаптер, адаптер монохромного дисплея.
Стилістична нейтральність	Терміни не мають ніякого емоційно-експресивного забарвлення. Наприклад:слово язичок є терміном у термінополі біології (невеликий відросток біля пластинки листя злаків та інших рослин), в анатомічному термінополі використовується нейтральне слово язик (рухливий м’язовий орган в порожнині рота).
Стислість	Користуватися короткими термінами зручно, але не завжди вдається утворити стислий термін, який би при цьому був ще й точним. Наприклад: акредитив
	з платежем на виплат (економічний термін).
Інтернаціональний характер	Ця ознака реалізується в термінологічних одиницях двома способами: 1) шляхом використання в утворенні термінів терміноелементів із інтернаціонального (греко-латинського) мовного фонду (радіо-, теле-, авто-, мікро- та ін.); 2) запозичення готових термінів з однієї мови-лідера. Терміни електроніки та комп’ютерної галузі формуються на базі англійської мови (файл, компакт-диск, дисплей та ін.).

Що таке термінологізація і детермінологізація?

Більша частина термінів була загальновживаною

лексикою. У процесі термінологізації лексична одиниця

отримує значення певного поняття у певній терміносис-

темі. До термінів у процесі термінологізації можуть над-

ходити:

ü Загальновживана лексика. Наприклад, слово файл (швидкозшивач, папка для документів) стало комп’ютерним терміном – концепція в обчислювальній техніці, що дозволяє отримати доступ до певного ресурсу в ОС.

ü Терміни з інших терміносистем. Наприклад, хвиля (у фізичній терміносистемі – радіохвилі); мова (в інформатиці – мова програмування).

ü Власні імена. Наприклад, прізвища Ампер, Джоуль, Ватт – терміни, що позначають різні одиниці виміру: ампер, джоуль, ват; прізвище винахідника Холл – холлівський квантовий ефект.

Відносно термінологізації детермінологізація – зворот

ний процес. Такий перехід відбувається у випадку розпаду певної терміносистеми внаслідок отримання нових даних у певній галузі наукового знання. Наприклад, раніше термін флюїд позначав уявну невагому рідину, за допомогою якої

до 18 ст. пояснювали теплові, електричні й оптичні явища, а також горіння. Сьогодні це слово використовується як нетермін: флюїди добра. Проте термін може одночасно брати участь у процесі детермінологізації і залишатися терміном. Наприклад, слово атмосфера вживається як термін у фізиці, а також у переносному значенні (атмосфера доброзичливості).

Чимало термінів телекомунікаційної галузі та комп’ютерних наук набули поширення у побутовому мовленні, зокрема такі, як комп’ютер, монітор, СD-диск, інтернет, провайдер, сайт тощо.

Які терміни називаються загальнонауковими та вузькоспеціальними?

У складній функціональній системі термінів виокремлюються загальнонаукові терміни та вузькогалузеві. Загальнонаукові терміни позначають абстрактні наукові поняття. В основному це логіко-філософські категорії, що маютьуніверсальність у значенні, наприклад: конкретне, мож-ливість, причина, наслідок, аналіз, синтез тощо.Також вони виражають категорії та поняття, що виникли в результаті математизації й кібернетизації, інформатизації наук, у результаті інтеграційних процесів та нових методів дослідження. Наприклад, система, елемент, структура, функція, модель, парадигма, інформація, програма, метод, фактор та ін.Загальнонаукові терміни є засобом універсалізації наукових засобів і універсалізації спеціальної мови в цілому. Вони передбачають конкретизацію у використанні їх в окремих галузях знання. Так реалізується здатність термінів до породження похідних. Порівняйте: система зв’язку, мережева система, акустична система, багатопроцесорна система, комутаційна система, інформаційно-пошукова система; банківська система; фонетична система; система ґрунтів тощо.Найбільший шар спеціальної лексики становить вузькогалузева (вузькоспеціальна) термінологія. ЇЇ виник- нення базується на тому, що кожна наука має свій пред-мет, об’єкт вивчення, свою специфіку. За такими терміна-ми легко розпізнати ту чи іншу галузь наукового знання. Наприклад: стилістика, фонетика, префікс, сполучник – галузь мовознавства; мережевий комутатор, супутникова антена, радіохвилі, мобільний зв'язок – галузь телекомунікацій; електронний чип, материнська плата, дисковід, монітор – галузь комп’ютерних наук. Вузькоспеціальна термінологія будь-якої галузі представлена певними семантичними групами. У галузях телекомунікацій, електроніки та комп’ютерної техніки виокремлюють такі семантичні групи термінів:

· назви наукових дисциплін, галузей техніки, найменування досліджуваних проблем (безпека комп’ютерних мереж, технології та засоби телекомунікації, метрологія та вимірювальна техніка, мікроелектроніка та ін.);

· назви спеціальностей, осіб за родом діяльності (інженер-програміст, інженер електроніки, оператор телекомунікацій, зв’язківець, системний адміністратор тощо);

· назви обладнання, технічних пристроїв та їх деталей (діелектричний резонатор, звукова плата, інтегральна мікросхема, мережевий адаптер, мережевий комутатор, мікроелектронний чип, інтелектуальний сенсор та ін.);

· одиниці виміру (байт, біт, мегабайт, мегаметр, герц, кілобайт і т. п.);

· фізичні явища (електромагнітні коливання, радіохвилі, інфрачервоне випромінювання, високочастотне коливання, гамма-випромінювання, детермінований сигнал, високочастотний модульований сигнал та ін.);

· назви процесів, дій (сканування, інсталювання, оброблення фрагментації, автентифікування Windows, розроблення програмних систем та ін.).

Питання для самоконтролю: 1. Які етапи формування має українська термінологія? Які проблеми існують на сучасному етапі розвитку термінологічної науки?2. Які стилістичні особливості має термінологічна лексика, професіоналізми та професійні жаргонізми? Наведіть приклади термінів і професіоналізмів з мови Вашого фаху.3. У чому різниця між поняттями термінологія та терміносистема?4. Які вимоги висуваються до функціонування термінів?5. Як змінюється функціонування термінологічних одиниць у межах і поза межами термінологічного поля?6. У чому специфіка явищ термінологізації і детермінологізації? Які терміни називаються вузькоспеціальні та загальнонаукові? За яких умов загальнонаукові терміни можуть переходити до статусу вузькоспеціальних?

ТЕМА 3