Висновки. Липнева революція 1830 року у Франції мала велике міжнародне значення

Липнева революція 1830 року у Франції мала велике міжнародне значення. Скинення уряду Реставрації завдало сильного удару по системі Священного союзу, сприяло підйому ліберально-демократичних і національно-визвольних рухів у багатьох країнах Європи.

Загалом розвиток капіталізму і ріст робочого руху сприяли поширенню соціалістичних і комуністичних ідей, виникненню нових соціальних навчань.

Поразка республіканського руху початку 30-х років привело до тимчасового зміцнення уряду. Цьому сприяло й посилення реакційних настроїв у буржуазних колах, наляканих політичною активністю робітничого класу.

Липнева революція мала вплив на всю Європу. Ліберальні течії всюди набули впевненості та рішучості. У деяких державах Німецького союзу почалися безладдя, що вилилися у виправлення або перевидання діючих конституцій. Хвилювання почалися і в деяких італійських державах, у тому числі у Папській області. Було проголошено незалежне королівство Бельгія.

Однак найбільший ефект Липнева революція зробила на території Польщі, в той час поділеної між Росією, Пруссією та Австрією, викликавши повстання 1830 року. Придушити це повстання російським військам удалося лише восени 1831 року.

Передові люди всюди вітали поразку французької реакції. «Сонячні промені, загорнені в папір», – так називав Гейне газети, що повідомляли про липневі події в Парижі. Пізніше Лермонтов присвятив цим подіям вірш, у якому різко засуджував Карла X і привітав «прапор вільності», піднятий паризьким народом.

У довгостроковому плані Липнева революція зміцнила ліберальні та демократичні прагнення у всій Європі.

Список використаної літератури

1. Баймуратов М.А. Международное публичное право: Учебник. – К.: Истина, 2004. – 552 с.

2. Білоножко С.В., Бірюльов І.М., Давлєтов О.Р., Космина В.Г., Нестеренко Л.О., Турченко Ф.Г. Всесвітня історія. – К.: Генеза, 2000. – 240 с.

3. Всемирная история: В 4 томах / Оскар Егер., Изд. подгот. творческой изд. группой "Ист. лит.". – Изд. испр. и доп.- С.-Петербург: Специальная литература, 1997-2000, – 570 с.

4. Всеобщая история. – М: АСТ, 2000. – 640с.

5. Гончар Б.М., Козицький М.Ю., Мордвінцев В.М., Слюсаренко А.Г. Всесвітня історія. – К.: Знання, 2002. – 565с.

6. Дебидур А. Дипломатическая история Европы: от Венского до Берлинского конгресса (1814-1878). – Ростов н/Д, 1995. – T. 2. – 324 с.

7. Збірник наукових праць. - К.: Ін-т світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2000.- 232с.

8. Крип'якевич І. Всесвітня історія: У трьох книгах. Кн.3. Найновіші часи. – К.: Либідь, 1995. – 288 с.