double arrow

Журнал “Основа” та його роль в розвитку української літератури.


Перше число "Основи" з’явилося за січень 1861 року. До загальної сторінки кожної книжки було додано мотто: "Добра хочу братьи и Руськой Земли" (Володимир Мономах). Виходив журнал у Петербурзі. Редактором його став В. Білозерський. Та головним організатором був П. Куліш, який і скомпанував програму для журналу. Виходила "Основа" у двох мовах. Зміст її в цілому складався з творів красного письменства, з праць на теми історичного характеру та історичних матеріалів (документів), літературної критики, публіцистики, етнографії, праць господарського, педагогічного та іншого характеру. До того ж, цінні матеріали документального характеру як спомини, листування, денники тощо. Врешті, бібліографії, рецензії, описи, хроніки, дописи та різні дрібніші замітки. Така широта опублікованих матеріалів, звісно, не могла не відобразитись на розвитку літературного процесу 2 половини 19 століття.

Так, серед співробітників журналу можна знайти чимало видатних імен: Т. Рильський, М. Вовчок, Л. Глібов, С. Руданський, О. Кониський, Г. Барвінок та багато інших. Тут же імена й тих, кого вже забуто, але хто своїми працями, творами, кореспонденціями тощо поклали свого часу ті цеглини, на яких зростало українське відродження та культура, розвивалася літетарура. Були це П. Кузьменко, В. Кулик, А. Чужбинський, Г. Ге з його цінними записками тощо.




Творами Т. Шевченка і починається перша книжка "Основи" — "Не для людей і не для слави". Далі йдуть його ж "Іван Гус", "Чернець", "Ой три шляхи" та інші. По смерті Шевченка публікує "Основа" його твори під заголовком "Кобзар" та приступає до опублікування його листування і щоденника. В «Основі» же з'явилися поезії Л. Глібова («Журба»), а також його байки; твори С. Руданського ("Повій, вітре, на Вкраїну", або "Гей, гей, воли"), твори О. Кониського.

Серед співробітників, що містили тут свої твори прозою, на першому місці стоїть Марко Вовчок ("Три долі", "Два сини", "Не до пари", "Від себе не втечеш" та ін.). З творів Куліша треба згадати такі: "Старосветское дворище" "Другой человек", "Гордовита пара" тощо. Тут же твори Ганни Барвінок — "Нечуй вітер" (Г. Кулішевої), оповідання якої освітлюють долю української жінки, твори Д. Мордовця, М. Олельковича, М. Чайки тощо.

Вперше на сторінках "Основи" появляється і п'єса Т. Шевченка "Назар Стодоля". Крім "Назара Стодолі", в журналі було опубліковано комедію Гоголя під назвою "Простак, или хитрость женщины, перехитренная солдатом", яку Куліш вважав за першу українську комедію і ставив вище "Москаля-чарівника.

Важливим для розвитку і становлення української літератури були праці літературно-критичного характеру, переважно П. Куліша. Наприклад, "Обзор украинской словесности", що мав кілька розвідок, як наприклад, про Климентія, українського поета часів Мазепи, про І. Котляревського, про Гулака-Артемовського, про М. Гоголя як автора повістей з українського життя, яка викликала гостру полеміку П. Куліша з М. Максимовичем.








Сейчас читают про: