2015-06-26
251
- долю речових доказів;
- визначення розміру і розподілення судових витрат;
- оплату праці захисника;
- уточнення посади чи виду діяльності, якщо при призначенні основного або додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю допущені неконкретні формулювання;
- застосування акта амністії;
- скасування заходів щодо забезпечення цивільного позову чи можливої конфіскації майна;
- виключення з акта опису майна, на яке законом не допускається звернення стягнення;
- долю неповнолітніх дітей засудженого, які залишилися без догляду, і передачу їх для піклування установам, родичам або іншим особам.
Суд, який ухвалив вирок, у порядку його виконання має право також усунути неточності при написанні прізвища, імені, по батькові чи інших біографічних даних
Розділ VIII. Виконання судових рішень
засудженого. Однак у будь-якому разі в порядку виконання вироку не підлягають розгляду питання, які зачіпають суть судового рішення та погіршують становище засудженого, звужують або розширюють обсяг обвинувачення, стосуються кваліфікації кримінального правопорушення, призначення покарання та вирішення цивільного позову. Перелік таких питань наведено у п. 12 ППВСУ від 21 грудня 1990 р. № 11 «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків».
Клопотання (подання) подається до суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, у разі необхідності вирішення питань про умовно- дострокове звільнення, заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, звільнення від відбування покарання вагітної жінки або жінки, яка має дітей віком до трьох років, звільнення від покарання за хворобою, застосування до засудженого примусового лікування. Клопотання про припинення лікування розглядає суд за місцем розташування лікувальної установи.
Суд, у межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, вирішує питання щодо заміни виправних робіт штрафом, обмеження волі чи позбавлення волі - службовими обмеженнями для військовослужбовців, позбавлення волі - триманням в Дисциплінарному батальйоні, застосування покарання за наявності декількох вироків, звільнення від покарання у зв'язку з усуненням караності діяння, а також зниження міри покарання у зв'язку із пом'якшенням санкції статті КК.
До компетенції суду, в межах територіальної юрисдикції якого мешкає засуджений, належить вирішення питань про направлення осіб, звільнених від відбування покарання, для його відбування, а також звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.
3. Питання, пов'язані з виконанням вироку, мають бути вирішені не пізніше десяти днів з дня надходження клопотання (подання) суддею одноособово, в судовому засіданні з дотриманням загальних правил судового розгляду. Підготовче судове засідання у цьому разі не проводиться.
4. Зі змісту ч. 4 коментованої статті вбачається, що участь прокурора, засудженого, його захисника і законного представника у судовому розгляді клопотання (подання) щодо вирішення питань, пов'язаних з виконанням вироку, є обов'язковою. У судовому засіданні вони користуються правами, передбаченими статтями 36, 42, 44, 46 КПК для сторін обвинувачення і захисту.
Не перешкоджає судовому розгляду неявка належним чином повідомлених про час і місце судового розгляду представників органу або установи виконання покарань, лікарської комісії, спостережної комісії, служби у справах дітей, цивільного позивача або цивільного відповідача, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або якщо вони заздалегідь письмово повідомили про поважні причини неявки. Представників органу або установи виконання покарань, спостережної комісії, служби у справах дітей, лікарської комісії у разі присутності в судовому засіданні допитують як свідків.
Суд зобов'язаний дослідити докази, що підтверджують наявність обставин, які мають значення для правильного вирішення питань, що виникли у процесі виконання вироку, та обґрунтувати цими доказами своє рішення, ухвалене за результатами розгляду.
Стаття 527
5. Зі змісту ч. 5 коментованої статті вбачається, що ухвала, постановлена щодо вирішення питань, пов'язаних з виконанням вироків, може бути оскаржена в апеляційний суд прокурором, засудженим, його захисником, законним представником, потерпілим, цивільним позивачем і цивільним відповідачем через суд, який її постановив, протягом семи днів з моменту оголошення. Оскарження ухвали суду іншими особами (зокрема, представником органу чи установи виконання покарань у випадку відмови у задоволенні поданого клопотання) законом не передбачено. Ухвала суду виконується після проголошення незалежно від її апеляційного оскарження, крім випадків оскарження прокурором ухвали щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
6. Якщо суд відмовить у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, повторно розглянути клопотання з цього питання він може лише після закінчення строків, зазначених у ч. 6 статті, що коментується.
7. Якщо суддя, який приймає рішення про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання у зв'язку з хворобою, дійде висновку про необхідність застосування примусових заходів медичного характеру, він вправі відповідно до статей 92-95 КК постановити таке рішення. В ухвалі обов'язково мають бути зазначені мотиви цього рішення і тип психіатричного закладу, до якого засудженого має бути госпіталізовано. Роз'яснення щодо застосування судами примусових заходів медичного характеру містяться у ППВСУ від 3 червня 2005 р. № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування».
Зарахування у строк відбування покарання часу перебування засудженого в лікувальній установі
1. Час перебування засудженого в лікувальній установі під час відбування покарання у виді позбавлення волі зараховується у строк позбавлення волі.
1. Якщо особа, засуджена до позбавлення волі, під час відбування покарання перебувала на стаціонарному лікуванні, час перебування засудженого в лікувальній установі зараховується у строк відбування покарання з розрахунку один день перебування у лікувальній установі за один день позбавлення волі.
Час перебування засудженого на лікуванні повинен бути зарахований у строк позбавлення волі незалежно від того, розташована лікарня в місцях позбавлення волі чи за межами установи виконання покарань. Однак зазначена лікарня повинна знаходитися на території України.
Окреслене питання вправі вирішити суддя в порядку, передбаченому ст. 539 КПК.
