Тема практичного заняття: “Критичні стани у хірургічних хворих : гострий респіраторний дистрес синдром , кома, синдром черевної порожнини ” -6 год

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра хірургії №1

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

Практичного заняття з дисципліни Хірургічні хвороби з дитячою хірургією та онкологією для студентів

Модуль № 4. «Симптоми та синдроми в хірургії»

Змістовний модуль №8. «Клінічні прояви хірургічних хвороб».

Тема № 5. “Критичні стани у хірургічних хворих: гострий респіраторний дистрес синдром, кома, синдром черевної порожнини, колапс ”.

Обговорено і затверджено

На методичній нараді кафедри

“_9__”__червня_2010 р.

Протокол № _____.

Зав.кафедрою __8_______Грубник В. В.

^{/підпис/}

Одеса – 2010 р.

Тема практичного заняття: “Критичні стани у хірургічних хворих: гострий респіраторний дистрес синдром, кома, синдром черевної порожнини ” -6 год.

2.АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Критичні стани у хірургічних хворих. Гострий респіраторний дистрес синдром, кома, синдром черевної порожнини - надзвичайно важлива проблема,тому що їх розвиток призводить до прямої загрози життю хворого.

Є необхідність визначити критичні стани у хірургічних хворих: гострий респіраторний дистрес синдром, синдром черевної порожнини,коллапс з точки зору посиндромного підходу, тому що це дає можливість на рівні лікаря загальної практики провести діагностику та передбачає застосування правильного і своєчасного алгоритму дій при даних патологічних станах.

3. Цілі заняття:

3.1. Загальні цілі: Ознайомитися з критичним станами у хірургічних хворих: гострий респіраторний дистрес синдром, синдром черевної порожнини,колапс у хірургічній практиці, з алгоритмом діагностики, диференціальної діагностики та лікування при даних патологічних станах.

3.2.Виховні цілі:

1.Ознайомитися з внеском вітчизняних вчених у вивчення проблеми критичних станів у хірургічних хворих: гострий респіраторний дистрес синдром, синдром черевної порожнини,колапс у хірургічній практиці, з алгоритмом діагностики, диференціальної діагностики та лікування при даних патологічних станах.

2.Вміти пояснити хворому при можливості та рідним необхідність діагностичного та лікувального алгоритму при даних станах (деонтологічний аспект проблеми).

3.Сформувати деонтологічне уявлення при роботі з хворими при критичних станах у хірургічних хворих: гострий респіраторний дистрес синдром, кома, синдром черевної порожнини.

4. Розвити уявлення про вплив екологічних факторів, факторів ризику при критичних станах у хірургічних хворих: гострий респіраторний дистрес синдром, кома, синдром черевної порожнини..

5. Матеріалами вивчаючої теми розвинути почуття відповідальності за своєчасність та правильність професійних дій.

6. Сформувати уяву про основу психотерапевтичного підходу до хворих при критичних станах у хірургічних хворих: гострий респіраторний дистрес синдром, кома, синдром черевної порожнини.

7. Оволодіти умінням встановстановлювати психологічний контакт з хворим та його родичами.

3.3. Конкретні цілі:

1. Знати етіологію, та патогенез критичних станів у хірургічних хворих: гострий респіраторний дистрес синдром, кома, синдром черевної порожнини.

2. Знати морфологічні зміни в органах та тканинах при критичних станах у хірургічних хворих: гострий респіраторний дистрес синдром, кома, синдром черевної порожнини.

3. Знати клінічну картину при критичних станах у хірургічних хворих: гострий респіраторний дистрес синдром, кома, синдром черевної порожнини.

4. Засвоїти лабораторні методи дослідження крові при критичних станах у хірургічних хворих: гострий респіраторний дистрес синдром, кома, синдром черевної порожнини.

5. Засвоїти принципи лікування критичних станів у хірургічних хворих: гострий респіраторний дистрес синдром, кома, синдром черевної порожнини.

3.4. На основі теоретичних знань з теми оволодіти методиками (вміти):

1. Уміти провести клінічні дослідження, зібрати скарги; анамнез;

2. Уміти провести дифференціальну діагностику критичних станів у хірургічних хворих: гострий респіраторний дистрес синдром, кома, синдром черевної порожнини.

3.Уміти інтерпретувати дані лабораторного дослідження та рентгенівські знімки;

4. Уміти визначити індивідуальну схему лікування в конкретній клінічній ситуації у хворого;

5. Уміння виконати лапароцентез;

6.Знати методи дренування черевної порожнини.