Зміст заняття: - 2 години

Гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС) – це вкрай тяжка форма дихальної недостатності, яка розвивається стадійно у відповідь на ушкодження легенів екзогенними або ендогенними факторами і характеризується прогресуючим некардіогенним набряком легенів внаслідок ураження альвеоло-капілярних мембран, задишкою і гіпоксемією, стійкою до оксигенотерапії

Розповсюдженість. ГРДС є причиною розвитку понад 150 тис. випадків дихальної недостатності на рік в США. У 50 випадків він призводить до смерті хворих, що ставить його на один щабель з раком легенів (близько 100 тис. смертей на рік) як одну з найчастіших причин смерті в пульмонології на теперішній час. При цьому смертність від ГРДС в усьому світі впродовж 25 років не зменшується і становить від 50 до 75%.

Етіологія. Серед великої кількості чинників, здатних за певних умов викликати гостре ушкодження легенів/ГРДС, найбільш клінічно значущими є:

Таблиця 1

Клінічні стани, які асоціюються з розвитком ГРДС

Пряме пошкодження легенів	Непряме пошкодження легенів
Аспірація кислого шлункового вмісту	Пакреонекроз
Тяжка тора кальна травма, забій легень	Перитоніт
Дифузна легенева інфекція: бактеріальна і вірусна	Тривалі травматичні операції
Токсичні інгаляції та опіки	Політравма
Утоплення (особливо в хлорованій воді басейнів)	Сепсис
	Масивні трансфузії
Жирова, амніотична та бактеріальні емболії
Синдром розсіяного внутрішньо судинного зсідання
Гіповолемічний шок
Екстракорпоральний кровообіг