Префікс „мета..." в даному випадку означає те незмінне, що характеризує формальну сторону мовленнєвого акту, на що можна спертися, аналізуючи конкретне висловлювання. Метамодель створена для того, щоб навчити слухача, в нашому випадку - консультанта, звертати увагу на форму комунікації партнера. Адже чітке висловлювання тягне за собою чітке усвідомлення ситуації. Саме форма побудови фраз дозволяє відзначити те, який порядок панує в суб'єктивному світі партнера, як він моделює та контролює свою ситуацію. З допомогою метамоделі можна швидко встановити повноту та обмеження наданої інформації, а також процесс моделювання, який використовує співрозмовник. Клієнта варто слухати так, ніби нічого не знаєш про цей світ. Добудовуючи інформацію з власної суб'єктивної реальності, ми консультуємо, скоріше, себе, ніж його. Про необхідність
реагувати згідно метамоделі консультанту сигналізує відчуття, що в мові клієнта чогось не
вистачає або сказане ним не має смислу.
Засоби особистісної презентації та робота з ними
|
|
Психотерапевтичний дискурс
Дискурс – специфічна структура переконань, понять, категорій та установок, яка формує стосунки та (внутрішні) тексти клієнта і полягає в скаргах та історіях, які він виносить на обговорення.
Мова тілесного симптому
Активізація несвідомих процесів
Несвідоме проявляється в архаїчному мисленні, автоматизмах, паніці, гіпнозі, субсенсорному сприйнятті, інтуїції, симптомах, переносі, опорі, захистах, у невротичних діях, у збоях діяльності та продуктах творчості. Воно проривається у свідомість завдяки сновидінням, афектам, фантазмам, невідповідним або нерозмірним (диспропорційним) поведінковим реакціям, потягам та вчинкам, які людина не може пояснити.
Робота з образом і символом
Терапевтична метафора