Визначення може бути виконано методом висушування до постійної маси або рефрактометричним методом.
Рефрактометричний метод. У зв'язку з тим, що згущене молоко може містити кристалики лактози, пробу перед визначенням поміщають у чисту суху пробірку, що закривають пробкою і поміщають на 5 хвилин у киплячу водяну лазню. Після цього пробірку прохолоджують до кімнатної температури в проточній воді.
Проведення аналізу.
Уміст пробірки перемішують скляною паличкою і швидко наносять 1-2 краплі проби на суху чисту поверхню призми приладу. Потім по шкалі знаходять масову частку сухих речовин (у %), що збігається з границею роздягнула темного і світлого полів. При нанесенні крапель зразка на призму не випливає них розмазувати по поверхні призми, тому що при цьому волога частково випаровується.
За масову частку сухих речовин умовно приймають показання рефрактометра. Розбіжності між рівнобіжними визначеннями не повинні перевищувати 0,2%.
Таблиця 3- Перерахунок для густини молока
| Густина по ареометру | Густина приведена до температури 200 С | |||||
| 25,0 25,5 26,0 26,5 27,0 27,5 28,0 28,5 29,0 29,5 30,0 30,5 31,0 31,5 32,0 32,5 33,0 33,5 34,0 | 24,0 24,5 25,0 25,4 25,9 26,3 26,5 27,3 27,8 28,5 28,8 29,3 29,8 30,2 30,7 31,5 31,7 32,2 32,7 | 24,4 24,9 25,4 25,8 26,3 26,8 27,3 27,8 28,3 28,8 29,3 29,8 30,3 30,7 31,2 31,7 32,2 32,7 33,2 | 24,8 25,3 25,8 26,3 26,8 27,3 27,8 28,3 28,8 29,3 29,8 30,3 30,8 31,3 31,8 32,3 32,8 33,3 33,8 | 25,2 25,7 26,2 26,7 27,2 27,7 28,2 28,7 29,2 29,7 30,2 30,7 31,2 31,7 32,3 32,8 33,3 33,8 34,3 | 25,6 26,1 26,6 27,1 27,7 28,2 28,7 29,2 29,7 30,2 30,7 31,2 31,7 32,2 32,8 33,3 33,8 34,3 34,8 | 26,0 26,5 27,0 27,5 28,1 28,6 29,2 29,7 30,2 30,7 31,2 31,7 32,2 32,7 33,3 33,7 34,3 34,7 35,3 |
Визначення кислотності коров’ячого молока.
Кислотність молока виражають у градусах Тернера. Під градусом Тернера для пастеризованого молока розуміють кількість мл 0,1 н розчину гидроксида калію або натрію, необхідне для нейтралізації 100 мл молока.
Проведення аналізу.
Попередньо готують контрольний зразок фарбування, для чого в конічну колбу місткістю 150-200 мл відмірюють піпеткою 10 мл молока і 20 мл дистильованої води і 1 мл розчину сульфату кобальту. Приготовлений у такий спосіб еталон придатний до кінця зміни.
У конічну колбу, подібну тієї, у якій приготовлений контрольний зразок фарбування, відмірюють піпеткою 10 мл молока і 20 мл дистильованої води, ретельно перемішують, уводять 2-3 краплі фенолфталеина і титрують розчином лугу до появи слабко – рожевого фарбування, що відповідає контрольному зразкові фарбування і не зникаючому протягом 1 хвилини.
Кислотність розраховують за формулою:
К=10*а, де
А – обсяг 0,1 н розчину лугу, пошедший на титрування, мл
Розбіжності між рівнобіжними визначеннями не повинні перевищувати 1 градуса Тернера.
Методичні вказівки з виконання та оформлення
Звіт з лабораторної роботи студенти оформлюють у вигляді таблиці:
Таблиця 4- Звіт з лабораторної роботи
| Назва лабораторної роботи, № з/п | |||
| Оргалептичні показники | Фізико-хімічні показники | ||
| Показник (спосіб визначення) | Розрахункова формула | Висновки | |
Інструкційна карта до проведення






