Математичний аналіз оперує змінними. Основне поняття – поняття функції. Вектори теж будемо розглядати змінними.
Нагадаємо означення функції, відоме з курсу математичного аналізу.
Якщо кожному елементу x деякої непустої множини X за певним правилом або законом (позначають f, g тощо) ставиться у відповідність єдиний елемент y множини Y, то кажуть, що на множині X визначена функція, яку позначають, наприклад, або або . |
Довільний елемент називають незалежною змінною або аргументом, множину X – областю визначення функції ,множину – областю значень функції f: .
Область визначення і область значень функції позначають також і відповідно.
В математичному аналізі, як правило, розглядаються функції, в яких x і y є елементами підмножини множини дійсних чисел . Такі функції називають числовими або скалярними.
З геометричної точки зору числова функція визначає відображення множини точок однієї прямої на деяку множину точок , взагалі кажучи, іншої прямої.
Вектор-функція одного аргументу – функція, в якій залежна змінна є вектором, а аргумент t приймає значення з множини дійсних чисел .
|
|
Функція називається вектор-функцією одного скалярного аргументу, якщо кожному значенню ставиться у відповідність вектор двовимірного або тривимірного евклідового простору. |
Позначення: – область визначення , – область значень .
У загальному випадку зі зміною t змінюється вектор як за величиною, так і за напрямком. Але може бути вектор-функція сталого модуля (змінюється лише напрям, а модуль залишається незмінним) і вектор-функція сталого напряму (змінюється лише модуль).
Якщо в тривимірному евклідовому просторі вибрати прямокутну декартову систему координат з ортонормованим базисом то координати вектор-функції будуть скалярними функціями того самого аргументу t: Таким чином, задання вектор-функції рівносильне заданню трьох числових (скалярних) функцій , , .
Якщо вважати , , неперервними функціями та інтерпретувати аргумент t як час, то інтуїтивно зрозуміло, що кінець вектора , відкладеного від початку кординат, опише криву. Ця крива називається годографом вектор-функції .
Для вектор-функції вводяться поняття нескінченно малого вектора, границі, неперервності, похідної, інтеграла, аналогічні відповідним поняттям для скалярної функції.
Нескінченно малим називається вектор , модуль якого нескінченно малий |
Нескінченно малі вектори мають властивості, аналогічні властивостям нескінченно малих скалярних величин:
1°. Сума скінченного числа нескінченно малих векторів – нескінченно мала. |
□ Нехай , де – нескінченно малі вектори.
|
|
Відомо, що . ■
2°. Якщо вектор є співмножником деякого добутку (скалярного або векторного), один із співмножником якого нескінченно мала величина, а другий – обмежений за абсолютною величиною, то і добуток є нескінченно малою величиною. |
Для нескінченно малих векторів можна ввести поняття порядку малості (порівнюючи їх модулі).