Введення

Актуальність теми - Одним з найважливіших завдань школи є забезпечення засвоєння школярами системи знань основ наук. Наукові поняття є ключовим компонентом систем наукових знань. Тому формування понять займає центральне місце в навчанні. До того завдяки оволодінню наукових понять відбуваеться кординальна перебудова дитячого мислення.

Для формування наукових понять учнів молодшого шкільного віку потрібне розширення інформаційного поля — створення системи накопичування початкової інформації про певний об'єкт на різних уроках, у різних видах діяльності, бо "порожня голова не думає".

Дослідженням проблеми визначення сутності поняття, механізмів їх формування у свідомості людини займалися багато філософів, психологи та методисти. Л.С. Виготський вперше ввів у психологію поділ понять на наукові та ненаукові - «життєві», при цьому він мав на увазі не зміст засвоюваних понять, а шлях їх засвоєння [10]. Він вважав, що тількі в школі дитина може правильно засвоїти наукові поняття.

Д.П. Горський зазначає, що будь-яке наукове поняття, найважливіший засіб впорядкованого мислення, оволодіння сукупністю понять є головною умовою прогресу науки [14]

Значення теми - Без засвоєння понять не може бути свідомого засвоєння законів і теорій, що відіграє важливу роль у формуванні наукової картини світу, наукового світогляду, а також у вирішенні різноманітних виховних завдань.

Все це призводить до висновку про важливість проблеми формування наукових понять в учнів шкіл.

Мета дослідження - виявлення ефективних умов використання методик в ході формування у молодших школярів понять таких як вивчення власних назв (імен), використовуючи методику "Щоденника подвійних нотаток" (автори Чарлз Темпл, Курт Мередіт, Джінні Стіл), викликати почуття й емоції, що сприятиме появі нового досвіду і розуміння значущості читання для появи такого досвіду.

Об'єктом дослідження є процес формування наукових понять в учнів.

Предметом дослідження є теорії та методики навчання які сприяють формуванню мислення учнів і глибокого пізнання наукових понять з успішним застосуванням теоретичного матеріалу на практиці.

Гіпотеза дослідження – ефективне формування наукових понять у дітей молодшого шкільного віку буде за умови

В процесі підготовки до уроку читання вчитель визначає проблематику твору з метою визначення, наскільки це близьке дітям,

опора на позитивні почуття та емоції переживання дитини, її системи цінностей,

стимулювання допитливості шляхом створення ефекту здивування й позитивного емоційного захоплення.

Задачі дослідження – вивчити сутність наукових поняття, розглянути вікові особливості молодших школярів, визначити завдання та основні етапи формування у молодших школярів наукових понять, проаналізувати процес використання методик психологічних чинників для формування наукових понять учнів молодшого шкільного віку.

Для вирішення поставлених задач були використані такі методи:

метод - стимулювання допитливості шляхом створення ефекту здивування й позитивного емоційного захоплення, тобто використання проблемності, інтриги, парадоксів.

метод -стимулювання чуттєвої сфери дитини(опора на позитивні почуття та емоції переживання дитини, її системи цінностей), створення ефекту "емоційного захоп​лення".