Програма емпіричного психодіагностичного дослідження
Емпіричне психодіагностичнедослідження ефективності процесу формування наукових понять було проведене у виді тестування серед учнів 3 класу Школи №5 (м. Шостка Сумської обл.). До складу групи тестованих входили учні у віці 9-10 років, 5 хлопців і 10 дівчат:
1. Березняк Олександр
1. Василіна Валера
1. Гуленок Іра
1. Гончарів Олександр
1. Ковальська Вероніка
1. Крольовецький Олександр
1. Кудояр Алла
1. Кузнєцова Діана
1. Леоненко Оля
1. Логожський Даніл
1. Масенцова Ганна
1. Могила Юля
1. Стегайло Ангеліна
1. Рядків Каріна
1. Хоменко Настя
Програма емпіричного дослідження ефективності процесу формування наукових понять передбачала тестування учнів 3 класу Школи №5 згідно психодіагностичних методик і проводилося по методиках «Оцінки потреби в досягненні» і «Оцінки мотивації схвалення».
Програма емпіричного дослідження передбачала тестування учнів по даних методиках в перебігу двох днів.
|
|
По методиці «Оцінки потреби в досягненні» тестування проводилося в перший день, по методиці «Оцінки мотивації схвалення» тестування проводилося в другий день.
По методиці «Оцінки потреби в досягненні» та по методиці «Оцінки мотивації схвалення» в тестуванні брали участь всі учні 3 класу Школи №5 в кількості 15 чоловік.
Всі учні з задоволенням брали участь в тестуванні і виконували запропоновані їм завдання та відповідали на запропоновані питання.
Психодіагностичні дані, одержані в результаті тестування кожного студенту по всіх описаних методиках, вносилися в спеціальну Анкету індивідуального психологічного розвитку кожного студенту. Ця анкета містить в собі приватні показники, що відносяться до оцінки мотиваційної сферикожного студенту і одержані за допомогою всіх методик.
Отже, результати тестування заносилися в анкети, які складалися на кожного студента персонально. За результатами тестування робилися висновки про рівень мотивації кожного студенту.
Методика емпіричного дослідження
Тестування для визначення ефективності процесу формування наукових понятьучнів 3 класу Школи №5 проводилося за допомогою двох методик: методики «Оцінки потреби в досягненні» та методики «Оцінки мотивації схвалення». Розглянемо їх зміст.