2015-08-12
409
Метод - стимулювання допитливості шляхом створення ефекту здивування й позитивного емоційного захоплення, тобто використання проблемності, інтриги, парадоксів.
Ступінь розвитку допитливості перед початком навчання у школі у різних дітей неоднаковий. Не в усіх формується пізнавальне ставлення до навколишньої дійсності, яке викликало б бажання вчитися. Одні діти перенасичені інформацією, яку звикли більше споживати, ніж здобувати, в інших немає смаку до нового, бо свого часу вогник допитливості не був підтриманий. Навчальна діяльність цих дітей може бути позбавлена безпосереднього інтересу й спонукається вчителем, батьками чи однокласниками. Формування пізнавальних інтересів ґрунтується на розвитку у шестилітніх дітей сфери почуттів, передусім таких, як подив при зустрічі з незвичним, несподіваним, тим, що суперечить власному досвідові або уявленням, вагання й сумніви в процесі пошуку, радість відкриття, радість від вирішення проблеми.
З метою стимулювання допитливості на початку уроку з навчання грамоти при вивченні власних назв (імен) учитель може звернутися до парадоксального факту. Перед початком уроку він на дошці записує: О.
— Що, на вашу думку, написано на дошці? (Учні висловлюють власні припущення).
Це найкоротше ім'я на планеті, за результатами дослідів англійських учених, належить французу О.
Найдовше ім'я Аийильцикликірміцибайрактазийанкаграманоглу має мешканець Стамбула, воно означає "син героя-прапороносця з півмісяцем та зіркою", а найдовше жіноче ім'я відоме на Гавайських островах — у ньому аж 65 приголосних звуків.
Нестандартно (з інтриги) можна почати урок математики під час вивчення числа і цифри 2. На початку уроку двері відчиняються і входить учень (або казковий герой) з двома шапками на голові. Діти здивовані. Вчитель запитує учнів: "Що незвичайного ви помітили?". Першокласники одразу відповідають, що голова одна, а шапок — дві.
Поясність, чому це незвично?
Сьогодні на уроці ми вивчатимемо число два, яке записується цифрою — 2.
Наступний метод - стимулювання чуттєвої сфери дитини (опора на позитивні почуття та емоції переживання дитини, її системи цінностей), створення ефекту "емоційного захоплення".
Ш.Амонашвілі писав: "Чим погано, якщо процес навчання дитина переживатиме так само, як переживає гру? Тоді ми говоритимемо не про ігрове навчання, а про навчання, яке грунтується на позиціях самих дітей, на переживанні дітьми в цьому процесі почуття вільного вибору".
Наприклад, відомий вірш Платона Воронька "Кошеня" можна читати з дітьми, використовуючи методику "Щоденника подвійних нотаток" (автори Чарлз Темпл, Курт Мередіт, Джінні Стіл). Цей методичний прийом дає змогу використати життєвий досвід шестилітньої дитини та викликати почуття й емоції, що сприятиме появі нового досвіду і розуміння значущості читання для появи такого досвіду. У процесі підготовки до уроку читання вчитель визначає проблематику твору з метою визначення, наскільки це близьке дітям.
Вчитель запитує дітей:
- Чи були у вашому житті моменти, коли вам не хотілося йти до школи? Пригадайте і розкажіть, як це було?
Прочитайте історію про кошеня, яке теж не хотіло йти до школи.
Кошеня
Засмутилось кошеня —
Треба в школу йти щодня.
І прикинулось умить,
Що у нього хвіст болить.
Довго думав баранець
І промовив, як мудрець:
Це хвороба не проста,
Треба різати хвоста.
Кошеня кричить:
"Ніколи! Краще я піду до школи!"
Платон Воронько
Вчитель разом із учнями заповнює табличку малюнками (або словами). (Таблиця № 1)
Як ви вважаєте, чому кошеня не захотіло йти до школи?
Що воно зробило для того, щоб залишитися вдома?
Як ви розумієте, що означає "прикинутись"?
Словникова робота.
Прикинутись — навмисне створювати певне враження про свої дії, стан, ставлення до когось, чогось з метою обману, вдавати що-небудь.
Чи допоможе ця хитрість залишитися кошеняті вдома?
Що, на вашу думку, трапиться далі?
Чому баранець вирішив, що це незвичайна хвороба?
Як баранець порадив лікувати кошеня?
Як би ви допомогли кошеняті? Яку пораду б дали?
