Профілактика

Первинна і вторинна профілактика не проводиться.

Лямбліоз.

Інвазія тонкої кишки джгутиковими найпростішими – лямбліями, протікає безсимптомно або з явищами ентероколіту, холепатії, астенії; закінчується мимовільно, але може набувати хронічний перебіг з періодами загострення і ремісій.

Основним джерелом інфекції є людина, додатковим – мишоподібні гризуни, кішки, собаки.

Механізм зараження фекально-оральний.

Шляхи передачі – водний, харчовий і контактно-побутовий.

Лямбліоз у дітей частіше протікає з розвитком місцевого запального процесу в тонкій кишці.

Лямбліозний дуоденіт та ентерит не мають специфічних симптомів, проте окрім розріджувального випорожнення і болю в животі можуть відмічатися підвищена салівація, скрегіт зубів вночі, часто – нічний енурез.

Ентероколіт характеризується больовим синдромом різної інтенсивності з локалізацією в епігастрії, навколо пупка, втратою апетиту, метеоризмом, нестійким випорожненням або смердючим проносом з домішками слизу.

Із загальних проявів при лямбліозі частіше інших проявляється астенічний синдром – діти стають дратівними, з’являється головний біль, стомлюваність, порушується сон.

Діагностика.

Виявлення цист і/ або вегетативних форм паразитів в нативному мазку фекалій.

Диференціальнийдіагноз.

Лямбліоз необхідно диференціювати з гастроентероколітами інфекційної і неінфекційної етіології, дискінезією жовчовивідних шляхів, діареєю, що пов’язана з прийомом антиретровірусних препаратів.

Лікування.

1.Метронідазол 15 мг/кг/день, всередину в 3 прийоми або фуразолідон 6-8 мг/кг/доб, всередину в 4 прийоми. Курс лікування 10 днів.

2. Дієта з обмеженням вуглеводів і молочних продуктів.

3. Симптоматична терапія.

Профілактика.

Первинна і вторинна профілактика не проводиться.