Всенародне повстання в Україні

Навесні 1648 р. в Україні панувала тиша. Але ця тиша була обманливою. Відчувалося наближення бурі, якої ще не знала Річ Посполита. Звістка про події на Запорожжі швидко розлетілася по інших україн­ських землях. На Подніпров'ї невдовзі посилилась виз­вольна боротьба народних мас. Селяни, козаки, ремісники й міська біднота повсюдно організовували повстанські загони, які громили панські маєтки.

Польсько-шляхетський уряд намагався у зародку приду­шити народне повстання. Проти козацьких загонів виступило 30-тисячне добре озброєне військо на чолі з гетьманом М. Потоцьким та М. Калиновським. Скориставшись роз'єднаністю ворожих сил (один загін ішов суходолом, інший рухався на човнах по Дніпру), Б. Хмельницький вирішив розгромити їх поодинці. У квітні 1648 р. в урочищі Жовті Води (тепер місто Дніпропетровської обл.) розпочалися воєнні сутички між польсько-шляхетськими військами і повстанцями.

Незабаром у таборі реєстрових козаків, які до того пере­бували в складі королівської армії, вибухнуло повстання. Реєстрові перебили прибічників польського уряду і, обравши наказним гетьманом друга і сподвижника Б. Хмельницького Філона Джалалія, приєдналися до повстанців. Бої відновилися з новою силою. У травні загонам Б. Хмельницького вдалося повністю оточити противника і завдати йому нищівної пораз­ки. Близько 3 тис. чоловік потрапили в полон, у тому числі ряд польських воєначальників.

Тим часом основні сили польсько-шляхетського війська зосереджувались під Корсунем (нині м. Корсунь-Шевченківський Черкаської обл.). Перед загрозою повного оточення і розгрому королівське командування вирішило перемістити свої війська в район Богуслава і Паволочі. Але плани ворога стали відомі гетьману: про це повідомив козак Самійло Зарудний, який був провідником польського війська. Тоді на шляху відступу королівських військ гетьман влаштував засідку.

6-тисячний загін Максима Кривоноса звів засіки, перекопав вузьку дорогу глибоким ровом. У цю засідку і потрапив шля­хетський табір. У болоті грузли воли, падали коні. Спра­ву завершили козацька армія та піхота. 16 травня козацька армія й татарські загони прорвали ворожу оборону. В ре­зультаті цього повстанці взяли в полон 8,5 тис. чоловік, у тому числі обох польських воєначальників, захопили гармати, обоз.