2015-09-07
868
Найбільш розповсюдженою в педагогічній теорії та практиці є типологія уроків В. О. Оніщука, якої ми будемо дотримуватися:
1) урок засвоєння нових знань (метою даного типу уроку є - оволодіння учнями новим матеріалом);
2) урок засвоєння умінь та навичок (метою даного типу уроку є - оволодіння учнями практичними способами дій, набуття умінь використання знань на практиці як за шаблоном так і в змінених умовах);
3) урок використання знань, умінь, навичок (метою даного типу уроку є - формування умінь та навичок з метою використання їх на практиці для поглиблення та розширення раніше засвоєних знань);
4) урок узагальнення та систематизації (метою даного типу уроку є - встановлення рівня оволодіння учнями знань та методами пізнавальної діяльності з основних вузлових питань програми, які мають вирішальне значення для оволодіння предмету в цілому, та перевірки і оцінки знань. Умінь, навичок учнів з усього програмного матеріалу, який вивчається на протязі тривалого часу – чверті, півріччя (семестру), за весь рік навчання);
5) урок перевірки і корекції знань, умінь та навичок (метою даного типу уроку є – оцінювання результатів учіння, рівня засвоєння учнями теоретичного матеріалу, системи наукових понять, досвіду навчально-пізнавальної діяльності школярів, встановлення діагностики рівня навченості учнів та привнесення в технологію навчаня тих чи інших змін, корекції в процесі учіння у відповідності з діагностикою навченості учнів;
6) комбінований урок (це найбільше розповсюджений тип уроку в існуючій практиці роботи в загальноосвітніх закладах. Під час нього вирішуються дидактичні задачі всіх попередніх типів уроків).
Урок не являє собою статичну дидактичну форму, яка раз і назавжди задана, а, навпаки, йому притаманна динаміка. На уроці відбувається рух від незнання до знання, від знання неповного до більше повного тощо. В русі постійно виникають протиріччя, які потребують розв’язання. Ці протиріччя впливають на структуру уроку, в якій можна виділити наступні елементи: мікро- та макро- структур уроку. Мікроелементи – зовнішні – етапи уроку (постійні). Мікроелементи – внутрішні – методи, прийоми, засоби навчання (змінні), які залежать від певних факторів: інтелектуального розвитку групи тих, хто навчається; дидактичної мети; досвіду самого вчителя; стану матеріально-технічного забезпечення закладу.
