Технологія розвивального навчання

Розвивальне навчання - цілеспрямованість педагогічних засобів навчання в тому числі новаційних на досягнення найбільшої ефективності розвитку пізнавальних можливостей учнів: сприймання, мислення, пам'яті, уяви тощо. Методика розвивального навчання передбачає інтенсивну розумову діяльність дітей. Процес навчання розглядається як управління інтелектуальним розвитком учнів. Наукові системи розвиваючого навчання розроблені Л.Вигодським, Л. Ельконіном, Давидовим та ін.

Основою методики розвивального навчання виступає правильне визначення характеру й рівня складності навчальних завдань, які може подолати учень. Воно вимагає детальної діагностики вчителем рівня актуального розвитку учня. Вчитель має бути дослідником.

Інтегрування навчальних дисциплін

Навчаючи дітей, учителі взаємодоповнюють один одного, пов'язують знання дітей і формують єдину відкриту природничо - наукову картину світу кожної дитини. В цьому сприяють інтегровані уроки, один з яких ми сьогодні відвідали. Враховуючи, що учень не може довго сприймати одноманітної інформації, поєднання на уроці двох - трьох навчальних предметів, які викладають різні вчителі забезпечує активізацію пізнавальної діяльності учнів, стимулює інтерес до навчання, показує взаємозв'язок навчальних дисциплін, зв'язок з життям.

Лекційно-семінарська технологія навчання

Застосовуючи лекційно-семінарську технологію навчання, вчитель повинен враховувати різноманіття конкретних методик проведення лекцій та семінарів, яке існує в сучасній науці та практиці. Учитель розробляє певний тип лекції - сократичну, дискусійну, з опорним конспектом, з „групою шуму" тощо. Проблемна (сократична) лекція починається з підготовлених заздалегідь питань, а далі спрямовується відповідями учнів. Учитель може й сам встановити ключові для наукового розкриття теми питання. Розпочинаючи дискусійну лекцію, вчитель пропонує учням сформулювати запитання, що випливають з попереднього матеріалу, відповідає на них, використовуючи елементи дискусії, поступово вводить новий матеріал. Ефективність лекції може бути підвищена використанням опорного конспекту, що дається кожному учневі.

Семінарське практичне заняття має складатися із системи запитань, задач різноманітних видів не стільки репродуктивного характеру: асоціативних, контекстуальних, питань-роздумів.

Технологія інтерактивного навчання

Інтерактивний - означає здатний взаємодіяти або перебувати в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь або з ким - небудь.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що в навчальний процес залучаються всі учні. Інтерактивні методи навчання - це методи, що дозволяють створювати ситуації, у яких учні діятимуть самостійно, дають можливість учням вчитися активно і ділитися знаннями; сприяють гнучкості і відкритості до пошуку нових ідей; відповідають потребам шкільного колективу, формуючи навички роботи в групах; участь брати на себе ініціативу і відповідати за конкретні результати. Навички такого навчання необхідні учням у майбутньому самостійному житті для

розв'язування проблем шляхом дослідження, планування, ризику. Відмінність інтерактивних методів від традиційних полягає в самостійному здобуванні учнями знань, де вчитель виступає як помічник, що спрямовує та узгоджує навчальні завдання, віддаючи ініціативу учневі. Роль учителя визначається не в безпосередній передачі знань, умінь і навичок, а в організації відповідного освітньо-виховного середовища, у якому учень навчається, спираючись на особистісний потенціал. Якщо при традиційному підході до навчання заняття запрограмовані, в учнів можливий страх перед помилками, то тут заняття гнучкі, а на помилках учні вчаться.

Методи навчання