Особистісно - орієнтоване навчання

Ця педагогічна спрямованість має яскраво гуманістичну спрямованість. Особистісно орієнтований підхід у навчанні ґрунтується на сприйнятті індивідуальності, самооцінки дитини як носія суб'єктивного досвіду, який у нього складається з перших днів його життя. Учень має право на особистий шлях розвитку, вибір засобів навчальної діяльності у межах її цілей.

При цьому методі завдання уроку визначає діалог із класом; заохочує вияв особистісного ставлення учнів до виконувальної роботи. Вчитель повинен бути схильним приймати варіативні рішення, у будь яких ситуаціях зберігати особисту гідність учня.

Прикладом таких положень є погляди психолога — педагога О. О. Леонтьєва.

Більш детально я хочу зупинитися на інноваційному характері модульно -розвивальної технології, яка практично у нашому районі не використовується.

Модульно - розвивальна система навчання

Модульна система навчання - організація навчання на основі спеціально розроблених модулей як змістовно - організаційних, загально дидактичних та інших. Модульне навчання зародилося наприкінці 60-х років у англомовних країнах як удосконалений варіант програмованого навчання. Теоретичні підходи модульної системи навчання розроблялися Дж. Расселом, А. М. Алексюком, Є. Я. Вазіною, Є. В. Сковіним, П. А. Юцявиченом та ін.

Теоретична засада її -тлумачення психосоціального розвитку людини в трьох її взаємопов'язаних аспектах: Оволодівання системою знань (інформаційно -пізнавальна діяльність); системою норм (нормативно - регуляційна діяльність); системою цінностей (ціннісно - естетична діяльність). За П. Ю. Юцячивене, сутність модульного навчання відрізняється від інших систем навчання тим, що:

• зміст навчання подається в завершених комплексах - модулях, які
водночас є банком інформації та методичним керівництвом з його
опанування;

• взаємодія педагога та учня в навчальному процесі відбувається на
принципово іншій, порівняно з традиційною, основі - за допомогою
модулів забезпечується усвідомлене самостійне досягнення учнем

певного рівня попередньої підготовленості до кожної педагогічної устрічі;

• сама суть модульного навчання потребує доконечного дотримання
паритетних суб'єкт - суб'єктних взаємостосунків між педагогом та
учнем у навчальному процесі.

Принципи модульного навчання: модульність; структуралізація змісту навчання -поділ на відокремлені елементи; динамічність; діяльність; гнучкість; усвідомлена перспектива; різнобічне методичне консультування; паритетність.

Шляхи підготовки модуля П. Юцячивене вбачає в перебігу таких етапів:

• формулюється інтегрована дидактична мета (вона відповідає її назві);

• ставляться складові (окремі) дидактичні цілі;

• за складовими дидактичними цілями формулюються цілі учіння;

• визначається і діагностується базова підготовленість, якою має
володіти учень на початку роботи з модулем;

• розробляються контрольовані характеристики для кожного
навчального елемента і для всього модуля, які подають у вигляді
конкретних знань та вмінь;

• за дидактичними цілями учіння та контрольованими характеристиками
формується власне зміст навчання (основний матеріал пишеться на
правому боці сторінки, а додатковий - на лівому);

• планується керівництво (з альтернативним варіантом) діями учня,
паралельно цьому плануванню добираються методи та засоби
навчання;

• розробляється система контролю - поточного, проміжного,
узагальнюючого.

Систему А. Фурмана, яка ґрунтується на теорії П. Юцячивене, введено з 1994 року в практику середньої школи №15 м. Білої Церкви. Традиційна класно -урочна система сьогодні співіснує з інноваційними технологіями, які апробуються в школах України. За модульно - розвивальною системою діти об'єднуються в групи залежно від результатів психолого - педагогічних обстежень та особистісної зорієнтованості учня. В основі організації навчального процесу лежить міні -модуль, на реалізацію якого відводиться 20 хвилин. Поєднання двох - чотирьох міні - модулів варіюється залежно від специфіки предмету і пихо - фізіологічних та інтелектуально - вольових особливостей учнів певної групи.

Структура модульно - розвивального навчання містить такі модулі:

- навчально - предметний;

- дидактичний;

- змістовий;

- міні - модуль (установчо - мотиваційний, пошуковий, контрольно -
смисловий, адаптивно - перетаорюваний, системно- узагальнюваний,
контрольно - рефлексивний).

Навчально-предметний модуль - це сукупність цілісного інтегративного бачення єдиної функціональної системи викладання конкретного предмета в логічно послідовно структуру ванні його курсів, розділів, тем. Учитель має уявити і зобразити цілісно ту систему знань, яку він хоче дати учням протягом п'ятих одинадцятих класів. План -

схема складається з кількох варіантів, залежно від принципу, покладення в його основу. Наприклад, концентричні кола, які показують нарощування знань з поняття функції. Радіуси поділяють кола на під структури теоретико-математичного знання. Такі ж кола варто накреслити, щоб наочно передбачити нарощування знань про розв'язання рівнянь в школі.

Дидактичний модуль - це технологічна модель завершена функціональних циклів змістових модулів конкретного навчального курсу окремого предмету. А. Фурман дає таке визначення дидактичного модуля: дидактичний модуль - психолого-педагогічна концепція розливальної взаємодії вчителя і навчальної групи підчас викладання певного навчального курсу, що забезпечує реалізацію комплексу розвивально-академічних цілей і завдань та проектується як чітко обґрунтоване і порівняно локалізоване психо-соціальне зростання особистості протягом півріччя чи навчального року. Змістовий модуль - концепція викладання розділу, теми. Це - інтегрована система знань, норм і цінностей з конкретної теми, розділу, яка визначається граф-схемою. За А. Фурманом, змістовий модуль - науково адаптована, відкрита, взаємно залежна система знань, норм і цінностей, яка визначається науковим проектом змістового модуля, сценарію модульного заняття, міні-підручником і дістає процесуально-фунекціональне втілення в кількох об'єднаних міні-моду лях з одного предмета, тобто у формальному модулі. На жаль, учителі не завжди чітко уявляють собі, які саме знання вони мають донести з конкретної теми. Змістовий модуль - найважливіша ланка системи, що визначає конкретні знання, які має здобути дитина. У схемі відображаються складові теми, сформульовані як проблеми, та методи розв'язання їх. Ви ніби ставите собі запитання й самі ж на нього відповідаєте.

Міні-модулі як основні педагогічні технології системи

Змістовий модуль реалізується за сценаріями модульних занять, які являють
собою шість основних педагогічних технологій - міні-модулів: установчо-
мотиваційний, змістово-пошуковий, контрольно-змістовий, адаптивно-
перетворювальний, системно-узагальнювальний, контрольно-рефлексивний. Кожна
ланка засвоєння теми повинна мати чітко визначені мету та конкретні психолого-
дидактичний зміст, сприяти оптимальному зростаню особистісного потенціалу
навчально-виховного процесу на конкретному етапі їхнього соціалбного співжиття.

Устанавчо-мотиваційний міні-модуль призначений зформувати внутрішню мотивацію до дії учасників навчально-виховного процесу. Основне його завдання -пред'явити структурно-часову модель цілісної навчальної діяльності; превернути увагу учнів до змістового модуля, увести їх у проектоване понятійно-термінологічне поле, постановити основні навчальні проблеми і нові навчально-виховні цілі, актуалізувати мотиваційні резерви учня; створити психологічний клімат довіри між учителем та учнем; ознайомити з обов'язковою та додатковою літературою; дати домашні завдання випереджального характеру.

Змістово-пошуковий міні-модуль має на меті активізувати пошуково-пізнавальну діяльність і самостійність учнів, розвивати їхнє логічне мислення, вміння аналізувати, зіставляти, робити власні висновки. Його основний зміст: спільний пошук учителем і учнями способів вирішення навчальних проблем, використання опорних знань, висунення гіпотез; вибір оптимальних способів розв'язання учнями проблемних завдань залежно від їх інтелектуально-вольових можливостей та психофізіологічних

особливостей; визначення загальної логіки і системи доведень; осмислення виучуваного матеріалу.

Контрольно-смисловий міні-модуль покликаний провести проміжний контроль первинного осмислення й розуміння учнями здобути з теми знань. Він включає в себе не тільки оцінку вчителя, а й самооцінку учня. Його основний зміст: система завдань для оцінки й самооцінки рівня засвоєння та розуміння навчального матеріалу; визначення вчителем і учнями степеня оволодіння навчальним матеріалом; проміжне осмислення вчителем правильності вибору форм і методів навчання.

Адаптивно - перетворювальний міні - модуль має на меті сформувати вміння й навички, виробити норми діяльності учня, навчити їх застосувати знання в нестандартних ситуаціях. Його основний зміст: диференційовані навчальні завдання для практичного використання набутих учнями знань, коригування знань, творче перенесення їх у нові умови діяльності; визначення учнями ефективності різних норм діяльності в нетипових ситуаціях; систематизація здобутих знань як нормативи; оцінка вчителем, взаємо та самооцінка учнями засвоєних знань і вироблених умінь, різні типи рефлексії.

Створюючи власну методичну систему, вчитель, звісно, має використовувати відомі сучасні технології навчання. Уже на початку вивчення теми йому треба визначитися, яка конкретна технологія, чи їх поєднання, освіти повністю чи частково буде ним реалізовуватися.