2015-09-07
600
Корисність товару - це його властивість задовольняти потреби, бажання, смаки і вподобання споживача. Корисність має дві властивості: 1) вона є різною для різних людей; 2) корисність від певних благ є різною для однієї і тієї ж людини в різний час і за різних обставин.
Теорія корисності передбачає, що ціна, яку готовий заплатити покупець на ринку за товар, є категорією суб'єктивною.
Розрізняють граничну, загальну і середню корисність.
Гранична корисність - це додаткова корисність, яку отримує людина від кожної останньої або кожної додаткової одиниці спожитого товару. Існує закон спадної граничної корисності, за яким гранична корисність товару зменшується.
Закон спадної граничної корисності передбачає, що усі решта чинників, такі як дохід, смаки і вподобання, е постійними величинами. Загалом цей закон поширюється на абсолютну більшість товарів, хоча є і винятки. Наприклад, антикваріат, колекціонування марок, алкоголь тощо.
Загальна корисність це корисність, яку отримує споживач від використання товару загалом.
Середня корисність - це загальна корисність у розрахунку на кожну одиницю товару.
Теорія корисності має недолік. На практиці не знайдено методу для відносного визначення корисності, тобто показника, що міг би визначити ступінь корисності. Економісти допускають, що корисність визначається умовно, і називають одиницю виміру - ютиль або утиль.
