double arrow

АНГІНА СИМАНОВСЬКОГО -ПЛАУТА-ВЕНСАНА

Ангіна Симановського — Плаута — Венсана (angina Sima-novski — Plaut — Vincenti) характеризується розвитком виразко­во-некротичного процесу на мигдаликах. Викликається фузо-спірилярною інфекцією. Переважно це самостійне захворюван­ня, хоча може перебігати і водночас із виразково-некротичним стоматитом Венсана або після нього.

Для ангіни Симановського — Плаута — Венсана характерна однобічність ураження. Сприяють її виникненню нещодавно перенесені виснажливі захворювання, гіповітамінози, алімен­тарна дистрофія, дитячі інфекції та кишкові захворювання. Крім того, у розвитку захворювання велику роль відіграють не-санована порожнина рота та незадовільний гігієнічний стан її.

Клініка. Ангіна Симановського — Плаута — Венсана може траплятися у виразковій та псевдоплівчастій (дифтероїдній) формі. Для неї характерні наявність болю при ковтанні та неприємного запаху з рота. Загальний стан у більшості хво­рих не порушується.

При огляді хворого виявляють жовтувато-білий чи сірувато-брудний наліт на запаленому і набряклому мигдалику або товсту жовто-чорну плівку (дифтероїдна форма), при знятті яких відкривається виразкова поверхня. У разі самостійного відторгнення плівки залишаються грануляції, які повільно епітелізуються.

Регіонарні лімфатичні вузли збільшені й болючі під час пальпації. При дослідженні крові виявляють лейкоцитоз та збільшення ШОЕ. Перебіг захворювання становить 2—3 тиж.

Діагностика. Діагноз ангіни Симановського — Плаута — Венсана встановлюють на основі клінічної картини та знаход­ження фузоспірилярної інфекції в осередку виразкування.

Диференціальна діагностика. Проводять розмежування з диф­терією та захворюваннями крові (лейкози, агранулоцитоз).

Лікування. Призначають внутрішньом'язове введення анти­біотиків, дієту, багату вітамінами, білком. Хворим рекоменду­ють пити вітамінізовані напари, соки у великій кількості. Місцеве лікування проводять так само, як терапію виразково-некротичного стоматиту.

НОМА

Нома (noma; від грецьк. поте — роз'їдаюча виразка, що по­ширюється) являє собою особливу форму вологої гангрени тка­нин порожнини рота, обличчя та щелеп.


Етіологія остаточно не встановлена. В осередках некрозу знаходять такі анаеробні мікроорганізми, як фузоспірохети та гнильні мікроби. Хворіють на ному переважно діти, ослаблені інфекційними захворюваннями, токсичною диспепсією чи аліментарним голодуванням. Розвивається нома на тлі ще не завершених інфекційних захворювань, особливо кору, дизен­терії, токсичної диспепсії, або невдовзі після них, а у дорослих — на фоні серцево-судинної недостатності.

Патологічна анатомія. В гістологічному препараті виявляють тканинний детрит. Тканини перебувають у стані некробіозу. На межі зі здоровими тканинами відзначаються лейкоцитарна інфільтрація і засилля мікрофлори (B.perfringens). В оточуючих тканинах спостерігаються різкий набряк, стази, тромбози судин. Демаркаційна запальна реакція практично відсутня, що свідчить про надто низький рівень опірності організму хворого.

Клініка. Розвитку номи, як правило, передує гангренозний стоматит, який починається з геморагічної плями або пухирця, що локалізується на одному боці CO кута рота, щоки чи губи і швид­ко виразкується. Значно рідше процес починається з ясен, але звідти він швидко поширюється на перехідну складку CO, щоку, губу. Некроз також торпідно поширюється і вглибину, захоп­люючи підслизову жирову клітковину, м'язи, кістку щелеп. Вираз­ка прогресує; з'являється і поступово наростає набряк обличчя. На шкірі в проекції виразки CO виникає сірувата, потім чорна пляма, на якій через 2—4 доби відбувається перфорація усіх тка­нин одночасно. Некроз поширюється на інші відділи CO, паро-донт (що веде до значної рухомості зубів), дно порожнини рота, язик, піднебіння. З щоки некроз може перейти на тіло верхньої щелепи (перфорувати у верхньощелепну пазуху, захопити ску-лову кістку) або на нижню щелепу, що зумовлює їх секвестрацію, випадіння зубів, патологічні переломи. Уражені тканини мають вигляд м'якої брудно-сірої, смердючої маси, що поступово чорніє. Через перфораційний дефект виділяється багато смер­дючої слини. Інколи уражаються вушні раковини, шия. В цей час може виникати номатозне ураження стегна, ділянки аналь­ного отвору, статевих органів.

Загальний стан хворих вкрай тяжкий, температура тіла сягає 38—40 °С. Можливі марення, блювання, пронос, пневмонія, гангрена легень, сепсис.

Лікування номи передбачає заходи щодо пригнічення мікрофлори, ліквідації інтоксикації та підвищення опірності організму.

Етіотропна протимікробна терапія забезпечується внут-рішньом'язови^м введенням антибіотиків по 100 000 ОД через 4—6—12 год. Його поєднують із просочуванням тканин навколо зони ураження за типом інфільтраційної анестезії.

По периферії номатозно уражених тканин потрібно ввести протигангренозну сироватку (проти B.perfringens — 1500 АО).


Осередок ураження (після видалення некротичної тканини) обробляють, застосовуючи аплікації розчинів антибіотиків, ан­тисептиків, протеолітичних ферментів. З метою підвищення опірності організму вводять 50—100 мл свіжоцитратної крові, дезінтоксикаційні засоби, аскорбінову кислоту, тіамін, лева-мізол, Т-активін та ін. Крім того, призначають гемодез (200— 400 мл), глюкозу (500 мл) з інсуліном (6 ОД), кокарбоксилазу (0,1 г), 2% розчин димедролу (1 мл), 3% розчин тіаміну броміду, 5% розчин піридоксину гідрохлориду (1 мл), 5% розчин аскор­бінової кислоти (1 мл), 50% розчин анальгіну (2 мл), 40% роз­чин гексаметилентетраміну.

З метою зменшення гіпоксії і ацидозу проводять локальну і загальну оксигенотерапію (інгаляції зволоженого кисню, аерація ранової поверхні під час оброблення (розчини перекису водню та калію перманганату) і підшкірне введення кисню в клітковину, що оточує осередок некрозу (після оброблення). У разі наростання явищ септичного характеру та інтоксикації після хірургічного оброблення осередку ураження доцільно про­вести гіпербаричну оксигенацію. Курс з 10—12 сеансів значно зменшує гіпоксію тканин, нормалізує процеси обміну та тро­фіки, справляє бактеріостатичний вплив на мікрофлору, по­ліпшує умови для репаративних процесів.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



Сейчас читают про: