Гангренозний стоматит

Гангренозний стоматит (stomatitis gangraenosa) — некротичне ураження СОПР, що розвивається внаслідок судинних і тро­фічних порушень, спричинених анаеробно-клостридіальною інфекцією.

Клініка. Клінічний перебіг гангренозного стоматиту характе­ризується тяжким загальним станом хворих, зумовленим силь­ною інтоксикацією, глибоким змертвінням і гниттям усіх шарів СОПР та швидким поширенням процесу на фоні ареактивного стану оточуючих тканин.

Процес починається з ясен, але швидко поширюється на значні ділянки CO губ, щік, язика, м'якого піднебіння, ретро-молярну ділянку. Некроз охоплює епітелій, власну пластинку, підслизову основу, інколи досягає м'язової тканини, окістя, на­віть поширюється на кістку щелепи. Уражені тканини мають вигляд сірої, сіро-бурої, а інколи сіро-зеленувато-чорної маси. В тканинах, що оточують осередок ураження, дуже слабко ви­ражена запальна реакція. Там, де в процес втягнута кістка, роз­виваються її некроз і секвестрація. Зуби стають рухомими, мож­ливе їх випадання. Некротичні тканини при гангренозному стоматиті більш міцно зв'язані з підлеглими тканинами. І хоч реактивні зміни в них слабко виражені, гангренозний стоматит супроводжують сильна болючість, збільшення і болісність ре-гіонарних лімфатичних вузлів.

Диференціальна діагностика. Стоматит Венсана та гангреноз­ний стоматит треба диференціювати від подібних проявів при захворюваннях крові, отруєнні солями важких металів, авітамінозу С, виразкових висипів вторинного сифілісу, алер­гічних уражень. Правильно зорієнтуватися при постановці оста­точного діагнозу допомагають старанно зібраний анамнез та врахування ступеня місцевих і загальних порушень, аналізи крові, сечі (на ртуть, свинець, вісмут), серологічні реакції, ци­тологічні дослідження.

Лікування. Встановлення діагнозу «гангренозний стоматит» зобов'язує лікаря негайно розпочати загальну дезінтоксикаційну (гемодез, реополіглюкін, поліамін, гідролізин) і етіотропну ан­тибактеріальну терапію (препарати групи пеніциліну, тетрацик-

ліну, гентаміцин, лінкоміцин, поліміксин, цефалоридин, дала-цин та ін.). Місцеву терапію проводять за принципами лікування виразково-некротичного стоматиту.