Кишки в телят раннього віку

(за В. Ю.Демченком)

Мета: опанувати хірургічною методикою накладання фістули на рубець телят для вивчення травлення в ранньому віці.

Для роботи необхідно: теля 10-15-денноговіку,набір хірургічних інструментів, наркотичні речовини, засоби для оброблення операційного поля, рани, рук, фізіологічний розчин, перев'язувальний і шовний матеріали, дві фістули, 10 %-на іхтіолова мазь.

Хід операції. Тварину фіксують на лівому боці, проводять між-хребцеву анастезію в правій голодній ямці, готують операційне поле. За лінією розрізу тканини знеболюють пошарово 2 %-м розчином новокаїну.

Розріз роблять вертикально в ділянці правої голодної ямки, відступивши 2 см донизу від поперекових відростків поперекових хребців довжиною 10-12 см.

Після пошарового розрізу тканин в рану підтягують головку сліпої кишки. Кишковими жомами віджимають вміст сліпої кишки в бік ободової. Кишкові жоми накладають по-чергово: перший на відстані 10 см від верхівки, а другий — на відстані 6—7 см від першого. На ділянці стінки сліпої кишки між жомами накладають кисетний шов, у центрі шва розрізають стінку, а в розріз вставляють нижній фланець фістульної трубки. Затягують кисетний шов навколо фістульної трубки. Відступивши на 0,5 см від першого шва, накладають другий кисетний серозно-м'язовий шов і затягують його, утошіюючи перший.

На ободову кишку накладають фістульну трубку на відстані 9-Ю см від кінця сліпої кишки за такою методикою, як і на сліпу

кишку.

Обидві фістульні трубки виводять за допомогою троакара назовні шкіри і закріплюють верхніми фланцями фістульних трубок. Фістульну трубку ободової кишки виводять в зону голодної ямки на відстані 2 см донизу від поперекових відростків поперекових хребців, а трубку сліпої кишки виводять також в зону голодної ямки, нижче від першої фістульної трубки на 5 см каудально від останнього ребра. Рану зашивають пошарово. Під зовнішні фланці підкладають марлеві валики змащені 10 %-ю іхтіоловою маззю як протизапальним антисептичним засобом.

Після операції призначають 12-добову голодну дієту. Після цього протягом двох діб оперованій тварині випоюють цільне молоко —1/3 добової норми. З 3-ї по 6-ту добу кількість молока збільшують до 1/2 добової норми. З 7-ї доби тварин переводять на загальний раціон за віком.

Шви знімають через 12 діб, а через 14 — тварину вико­ристовують для вивчення бродильно-ферментативних та об­мінних процесів у товстому кишечнику в телят за віком.

ВИКОРИСТАННЯ КАТЕТЕРИЗОВАНИХ ТВАРИН

В ДОСЛІДАХ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ

ТРАВЛЕННЯ І ОБМІНУ РЕЧОВИН В

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН

Методи катетеризації кровоносних судин в сільсько­господарських тварин є заключним етапом вивчення процесів травлення через проміжний обмін між кров'ю та органами піддослідних тварин. Фістульні методи дозволяють вивчити лише секреторні й бродильно-ферментативні процеси в системі травлення на початковому етапі.

Науковці Боровського науково-дослідного інституту фі­зіології та біохімії сільськогосподарських тварин під керів­ництвом професора А. А. Алієва революціонізували значною мірою методи фістулювання травного тракту. Ними розроблено і впроваджено низку оригінальних методів з катетеризації кровоносних і лімфатичних судин у великої рогатої худоби, свиней, овець і птиці. А. А. Алієв з своїм колективом через методи катетеризації відкрив доступ до будь-яких органів і тканин організму тварин в хронічних дослідах. Метод катетеризації у відтікаючі і притікаючі крові органів дозволяє вивчити кінетику продуктів метаболітів і повністю розкриває процеси травлення, синтезу, асиміляції, дисиміляції, а також механізм трансформації поживних речовин корму в тваринницьку продукцію.

Інтенсивний розвиток промислового виробництва полі­мерних матеріалів дозволяє виготовляти синтетичні тканини й пластмасові трубки різних розмірів, катетери різного розміру та діаметра і лавсанового судинного протеза.