2015-09-06
2989
Германські приголосні відрізняються від спільноіндоєвропейських особливим консонантизмом, тобто системою приголосних, які виникли в результаті першого пересуву приголосних. Пересув приголосних стосується індоєвропейських зімкнених приголосних – велярних (k, g, gh), дентальних (t, d, dh), лабіальних (p, b, bh). Окремі закономірності розвитку германських приголосних були відкриті ще Р.Раском (1818), проте Я.Грімм представив їх як систему взаємопов’язаних фактів (1822). Суть першого пересуву приголосних полягає в зміні зімкненими приголосними в германських мовах типу артикуляції.
Перший пересув приголосних складається з трьох актів, кожен з яких стосується певної групи приголосних.
І. Індоєвропейські зімкнені дзвінкі аспіровані перетворилися на германські спіранти b‾,, ð, g, gw, а потім розвинулися у відповідні проривні b, d, g. Напр.:
| bh> b | скр. bhrātā ‘брат’, |
| dh> d | скр. mádhyas ‘середній’, |
| gh> g | і.-є.*ghostis ‘чужинець’, лат. Hostis |
ІІ. Індоєвропейські дзвінкі неаспіровані b, d, g, gw перейшли в германські глухі зімкнені p, t, k. Напр.:
|
|
|
| b> p | лат. slābnas, |
| d>t | двн.-інд. vidā ‘знання’, |
| g> k | лат. ego ‘я’, грец. egóō |
| gw> kw | двн.-інд. Gadáti ‘він каже’ |
ІІI. Індоєвропейські зімкнені глухі p, t, k, kw перетворилися в германських мовах на глухі щілинні f, þ, h, hw:
| p > f | скр. aparam ‘після’ |
| t > þ (th) | грец. μετά ‘між’ |
| k >h | і.-є. *kle-p, лат. clepo ‘красти’ |
| kw> hw | двн.-інд. kas, лат. quis, лит. Kas |
Виключення із закону Я. Грімма.
Усі зімкнені приголосні зазнали пересуву, окрім фрикативного. Винятки становлять такі випадки:
1) індоєвропейські глухі зімкнені не перетворюються на щілинні, якщо їм передує зімкнений s. Напр.:
st>st лат. est ‘є’, гот. ist;
sp>sp лат. spuere ‘плювати’, гот. speiwan;
sk>sk лат. scindere ‘рвати’, гот. skaidan.
2) У сполучені двох зімкнених перший зімкнений стає щілинним, а другий залишається зімкненим:
pt> ft лат. captus ‘схоплений’, гот. hafts ‘наділений чимось’;
kt> ht лат. octo ‘вісім’, гот. autau.
